Як відомо, НАЗК не робило повної повторної експертизи законопроєкту №5655 про містобудівну реформу, який до другого читання був на 70% перероблений. ZN.UA уважно спостерігало за аргументами авторів закону, експертів, професійних спільнот, медіа та місцевої влади. Тому редакторка відділу політики Інна Ведернікова запитала в інтерв'ю у голови НАЗК, чому Нацагенція обмежилася зауваженнями і мовчала до моменту фінального голосування. І тільки потім у медіапросторі з’явився лист за підписом заступника Андрія Вишневського про те, що не всі зауваження враховано.
«НАЗК виконує свою роботу згідно з повноваженнями, якими нас наділила ВР України відповідним законом,— пояснює Новіков. — Ми дотримуємося Конституції, а також поважаємо розподіл повноважень влади між законодавчою, виконавчою та судовою гілками. Законодавці наділили нас повноваженнями проводити антикорупційну експертизу. І не загальну, де оцінюється якість і напрям реформи, а часткову, в межах оцінки корупційних ризиків у законопроєктах. Причому відповідно не до нашого припущення або суб’єктивної думки, а до методології проведення антикорупційної експертизи, яка є публічною, доступною кожному громадянину. Отже, ми проводили антикорупційну експертизу законопроєкту №5655 про містобудівну реформу. Але не з погляду напрямку цієї реформи, а з погляду оцінки корупційних ризиків».
На думку Новікова, на момент прийняття закону, було намагання з боку різних груп стейкхолдерів і окремих ЗМІ втягнути НАЗК в політичну історію. «Але НАЗК є аполітичним органом, який, повторюю, не оцінює доцільність будь-якої реформи і ніколи не буде інструментом політичної боротьби різних груп. Оскільки ми проводили антикорупційну експертизу цього закону і до другого читання його текст зазнав змін, то провели додатковий аналіз саме тих норм».
«І тут дійсно, — уточнює Новіков, — у законі до другого читання були норми, які породжували корупційні ризики. На запит комітету з питань містобудування і регіональної політики ВР ми направили листа, в якому подякували за врахування попередніх висновків експертизи, а також вказали, що виникли нові корупційні ризики. І наші зауваження знову було враховано при прийнятті законопроєкту, крім одного.
У нас була вимога прибрати норму, яка давала право на продовження будівельних робіт у разі, якщо внесено припис, але упродовж місяця до електронної системи не внесено даних про судове рішення щодо оскарження законності будівництва. У рамках цієї норми проста бездіяльність чиновника органу містобудівного контролю дає можливість забудовнику законно продовжувати незаконне будівництво. Чому так відбулося, мені невідомо. Ми проводили узгоджувальну нараду з авторами, з комітетом, і на нараді нам сказали, що врахують зауваження. Але в остаточній редакції не врахували».
В той же час голова НАЗК не береться оцінювати баланс інтересів стейкхолдерів закону і політичне рішення, яке ухвалить президент.
«Це не належить до компетенції НАЗК. Але сама по собі цифровізація сфери будівництва і землекористування, що і пропонує №5655, — один із головних елементів антикорупційної стратегії. Інше питання, в якому напрямку і з яким балансом інтересів? Але ж сам напрям є таким, що здатен забезпечити мінімізацію корупційних ризиків».