Спікер Верховної Ради України Володимир Гройсман вважає, що на сьогоднішній день немає загрози розвалу коаліції через зміни до Конституції щодо децентралізації.
"Ні, я не бачу загрози в тому, що коаліція може бути розпущена або розвалиться, тому що мова йде про зміни до Конституції. Ні в якому разі", - сказав він журналістам у Києві в суботу.
Він додав, що події, які відбувалися біля українського парламенту 31 серпня, коли ці зміни голосували в першому читанні, "не могли бути підставою для розвалу коаліції".
"Це не так тому, що це не остаточне рішення, це рішення за основу. Я думаю, це була причина для реалізації давно спланованих рішень, і це відбулося. А заручником стала Конституція", - додав Гройсман.
31 серпня Рада попередньо схвалила законопроект щодо децентралізації в Україні, який, крім іншого, дає широке місцеве самоврядування в Донбасі. Схвалили президентський законопроект у першому читанні 265 народних депутатів: від "Блоку Петра Порошенко" - 115 депутатів, від "Народного фронту" - 69, "Опозиційний блок" - 38, "Самопоміч" - 5, від групи "Відродження" - 11 депутатів, від групи "Воля народу" - 14. Варто відзначити, що в другому читанні буде потрібно 300 голосів.
Після цього під Радою почалися заворушення, в ході яких в правоохоронців кинули бойову гранату.
У результаті було госпіталізовано понад 130 осіб , більшість з яких - силовики, троє нацгвардійців загинули.
У МВС звинуватили "свободівців" у вибух бойової гранати під Радою і провокаціях. У самій "Свободі" стверджують, що силовики "першими застосували силу до протестувальників", а влада провокує патріотів", тому вся відповідальність за "теракт" у Раді лежить на них.
3 вересня суд обрав запобіжного заходу всім затриманим під Радою: 16 підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави. Ще двоє затриманих будуть знаходитися під цілодобовим домашнім арештом.
Порошенко також пригрозив покарати замовників зіткнень біля Ради. Тоді він сказав, що повинні бути знайдені "і замовники, і організатори, у тому числі і політичні".
Сергій Рахманін у статті в DT.UA, аналізуючи питання, що означають спрямовані Радою в КС зміни до Конституції, прогнозує, що Київ буде змушений прийняти постійне законодавство про "особливий статус" Донбасу згідно з Мінськими домовленостями і зазначає, що 11-й пункт Мінських угод передбачає "прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених у примітках (прим.1) до кінця 2015 року".