При формуванні комісії, що повинна обрати главу Державного бюро розслідувань, був порушений закон, але Генеральна прокуратура це ігнорує, заявив народний депутат України фракції "Блок Петра Порошенка" Мустафа Найєм.
"Підконтрольна президенту Генпрокуратура не бачить порушень у тому, що склад комісії з обрання керівництва ДБР не відповідає вимогам закону. При цьому 10 з 19 кандидатів, які пройшли на наступний етап конкурсу - це співробітники органів президентської вертикалі: ГПУ, ДФС і СБУ", - написав Найєм а Facebook.
Депутат також заявив, що члени комісії Стойко і Бухарев не мають вищої юридичної освіти і він готовий свідчити про це в суді.
"Це - пряме порушення п. 3 ч. 3 ст. 11 закону України про ДБР. Цих кандидатів не мали права ні висувати, ні вносити ні допускати до роботи в комісії. А ті, хто це зробили, очевидно, вчинили правопорушення, яким має бути дана оцінка", - додав Найєм.
Він наголосив, що два тижні тому звернувся із заявою до ГПУ про скоєння злочину посадовими особами Кабінету міністрів і Верховної Ради.
"Перший заступник Генпрокурора Юрій Столярчук написав відповідь, суть якої буквально зводиться до наступного: в своїй заяві ви не вказали, який саме документ неправильно підписали співробітники КМУ і ВР", - додав Найєм.
Він підкреслив, що перший заступник Генпрокурора вважає, що цього недостатньо для перевірки факту підробки.
"Мене ж це ще більше переконує в тому, що до складу комісії з ДБР свідомо були внесені кандидати, які ставлять під питання легітимність роботи комісії. І в разі потреби, результати її роботи можуть бути оскаржені в суді", - додав Найєм.
Як повідомлялося, закон "Про Державне бюро розслідувань" був прийнятий Верховною Радою 12 листопада 2015 року. Згідно із законом, прокуратура буде обмежена тільки представництвом інтересів держави в суді.
Раніше екс-заступник голови СБУ Віктор Трепак у своїй статті для DT.UA писав, що кандидатуру переможця конкурсу на посаду голови Держбюро розслідувань (ДБР) визначили ще до проведення конкурсу ті, хто вважає себе уповноваженими на прийняття всіх державних рішень. Конкурсу ж відведена роль формальності, яка повинна тільки закріпити це "державне" рішення.
Детальніше про проблеми конкурсного відбору в ГБР, а також про формування та повноважність самої Конкурсної комісії читайте в статті Юрія Забари "Конкурс у ДБР: міну закладено, запал тліє, або Чому конкурс у Державне бюро розслідувань можуть визнати таким, що не відбувся" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".