Російський уряд продовжує посилювати контроль над інформаційним простором. Та у звіті Інституту дослідження війни посилаються на слова російських військових оглядачів, які вважають, що зусилля Кремля сформувати ІП виглядають не дуже переконливо – «як кошеня проти носорога» порівняно з іноземними «мозковими центрами», некомерційними організаціями та «незалежними ЗМІ».
Як проінформували днем раніше росЗМІ, Держдума може розглянути до кінця 2022 року законопроєкт про регулювання онлайн-алгоритмів «рекомендаторів», який остаточно дозволить уряду вимикати певні алгоритми.
Повідомляється, що законопроєкт розробляє депутат Держдуми з інформаційної політики Антон Горєлкін і він включатиме регулювання соціальних мереж, онлайн-кінотеатрів, пошукових систем, інтернет-магазинів. Видання "Коммерсант" зазначило, що цей законопроєкт вимагатиме від власників усіх сайтів і платформ забезпечити можливість уряду повністю або частково блокувати участь конкретних користувачів і що ці положення з'явилися ще до початку війни в жовтні 2021 року, спеціально спрямовані проти західних медіа, таких як Facebook, Instagram і YouTube через ризик «соціального конфлікту».
Деякі російські військові оглядачі відреагували на спекуляції щодо майбутнього закону та відзначили, що такі рекомендаційні алгоритми ускладнюють країнам поширення пропаганди через доступність у мережі поширеної і особистої інформації.
Дума, ймовірно, розглядає цей законопроект у спробі вирішити проблему здатності Кремля представляти внутрішній аудиторії війну та відстоювати її доцільність, створити прямі засоби протидії як внутрішнім, так і зовнішнім джерелам онлайн-інакомислення.
Федеральна служба державної безпеки (ФСБ) Росії додатково вжила заходів щодо кодифікації контролю за інформаційним простором і 4 листопада підписала наказ, яким затвердила перелік заходів військового та військово-технічного характеру, які у випадкц їх надходження з іноземних джерел можна буде використати проти безпеки РФ.
Указ по суті кодифікує види інформації, що стосуються російських військових операцій, такі дані ФСБ вважає загрозою безпеці Росії, яка технічно не відноситься до офіційної державної таємниці, і містить широкий перелік положень, що стосуються інформаційного висвітлення війни.
Цей указ є розширеною спробою ФСБ широко заборонити широкий спектр інформації про російську армію, що нібито посилить контроль над дискусією серед російських мілблогерів та інших подібних джерел, які часто обговорюють і критикують тактичні, оперативні та стратегічні виміри війни в Україні.
І запропонований Думою законопроєкт, і указ ФСБ вказують на те, що російський уряд намагається взяти під контроль інформаційний простір, оскільки його дедалі більше заповнює критика російських військових, яка лунає як зсередини, так і ззовні. Російські офіційні особи, ймовірно, прагнуть консолідувати заходи цензури, щоб придушити поширеність іноземних голосів і внутрішньої критики, застосовуючи законодавчий тиск на фундаментальні алгоритми та представляючи широкий спектр дій, які можна вважати шкідливими для державної безпеки Росії.