UA / RU
Підтримати ZN.ua

Financial Times: Відродження України – це головний біль Путіна

Країна починає вибиратися з глибокого післяреволюційного спаду, йдеться в редакційній колонці.

Може здатися, що останнім часом Україна перебуває в полоні лише негативних новин. Виконавчий директор Приватбанку, найбільшого комерційного банку країни, націоналізованого у 2016 році із дірою на рахунках у розмірі 5,5 млрд доларів, попередив про відтік капіталу та обвал національної валюти, якщо президент Володимир Зеленський не буде підтримуватиме триваюче очищення банку. Минулого тижня наступ контрольованих Росією бойовиків на короткий час призвів до того, що бойові дії в усе ще триваючому конфлікті на сході України досягли найвищого рівня за останні місяці. Україну також втягнули проти її волі у справу щодо імпічменту президента США Дональда Трампа – про це йдеться у редакційній колонці Financial Times.

Однак, за спостереженнями, економічні новини стали, в основному, позитивними. Керована президентом-реформатором і оновленим парламентом, Україна починає виходити з кризи, яка настала після революції і військового втручання Росії майже рівно шість років тому. Деякі експерти вважають, що це найкращий шанс на економічне зростання за останні роки.

Минулого місяця Київ взяв у борг 1,25 млрд євро під відсоткову ставку у 4,37%, що приблизно вдвічі менше, ніж відсоток, під який Україна позичила гроші близько року тому. Завдяки 17-відсотковому зростанню курсу гривні в минулому році валютні резерви України в січні досягли максимуму вперше з 2012 року. Державний борг скоротився з 81% ВВП у 2016 році до 51% цього року.

Основи цього зростання були закладені в епоху колишнього президента України Петра Порошенка. Попри недоліки, його уряди розв'язувати складні питання – і заплатили політичну ціну. Вони підняли вартість природного газу до ринкового рівня, що викликало незадоволення споживачів, але призвело до наповнення державної скарбниці. Вони дали центральному банку свободу дій для очищення тіньового і неефективного банківського сектора. Антикорупційні заходи, які вони впровадили, поступово починають давати результат.

Кошти, перераховані додому українськими заробітчанами за кордоном, також допомогли. Дослідження Світового банку показало, що 5 млн українців, які працюють в інших країнах – з них 1-2 млн лише в Польщі – зробили Україну найбільшим одержувачем грошових переказів у Європі – 14,4 млрд доларів у 2018 році. Цей приплив коштів скоротився до 12 млрд доларів в минулому році, коли українці почали повертатися додому, приваблені економічним ростом, що наближається до 4%, і зростанням реальної заробітної плати у 2019 році майже на 10%.

З моменту, коли у минулому році Зеленський був обраний президентом, а його партія "Слуга народу" здобула парламентську більшість, було прийнято стільки законодавчих актів, спрямованих на реформи, що міжнародні партнери Києва застерегли від того, що не варто жертвувати якістю заради поспіху. До жовтня має відбутися знаменна подія: українцям буде дозволено купувати і продавати часто вкрай родючі землі країни, коли буде знято давній мораторій, або використовувати їх в якості застави під дешеві позики. В результаті продуктивність праці в сільському господарстві і харчовій промисловості повинна зрости.

Проте тут вимальовуються два потенційних ризики. Один з них, як зазначає глава ПриватБанку, полягає в тому, що впливові українські олігархи можуть зірвати реформу. Інвестори стурбовані впливом колишнього співвласника Приватбанку Ігоря Коломойського на президента Зеленського, який бореться за повернення банку – і який допоміг привести президента до влади. Однак і тут відбулися обнадійливі події. У цьому місяці Зеленський, схоже, дистанціювався від мільярдера, звільнивши керівника свого апарату Ігоря Богдана, який раніше був адвокатом Коломойського.

Більший ризик становить загроза з боку Росії. Володимиру Путіну некомфортно спостерігати – після того, як там минулого року пройшли вільні демократичні вибори з повним перезавантаженням влади – як Україна зростає швидше, ніж Росія, навіть якщо рівень життя там досі нижчий. Без миру на сході України на умовах, які може прийняти Київ, недавнє загострення бойових дій є нагадуванням про важелі, за які Москва все ще може потягнути.