Гранична відвертість патріарха набуває особливого смислу: патріарх дає зрозуміти новій владі - причому більше Ігорю Коломойському, ніж Володимиру Зеленському, - що він у грі і правила знає. Від того, як патріарх відверто натякає на готовність співпрацювати, стає ніяково.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Катерина Щоткіна. Але, на її думку, це передсмертний крик тієї московсько-радянської моделі церковно-державної "симфонії", де так затишно патріарху Філарету, і яка так комічно виглядає в застосуванні до гіпотетичного дуумвірату Зеленського-Коломойського.
"До речі, про дуумвірат. Модель, яку патріарх Філарет бачить, просуває та ображається, що її не приймають у його церкві, дивним чином схожа на модель, яку він, судячи з усього, бачить у майбутньому державному управлінні: молоде, привабливе для мас і суто декоративне "обличчя" - і реальна влада, зосереджена в досвідчених руках "старшого товариша"", - зазначає оглядач.
Детальніше про "гру" Філарета читайте в статті Катерини Щоткіної "Святіший камінгаут" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".