1 березня 2023 року парламент Фінляндії майже одноголосно схвалив вступ країни до НАТО. «За» проголосували 184 депутати з 200. Після того, як заявку Фінляндії підтримають Угорщина та Туреччина, країна офіційно стане частиною Альянсу. Таким чином, Фінляндія остаточно відмовилася від багаторічної політики нейтралітету та власним прикладом підважила можливість і реалістичність використання моделі «фінляндизації» будь-якою з країн, зокрема Україною. Іван Гісем та Максим Яковлєв у статті «Війна в Україні: що таке «фінляндизація» та чи допоможе вона нам?», проаналізували феномен «фінляндизації» стосовно України.
Зокрема, на їхню думку, феномен «фінляндизації» в українському контексті означає не забезпечення позаблоковості України, а навпаки, розширення своєї обороноздатності та рух до членства в ЄС і використання вікна можливостей для вступу в НАТО.
Автори зазначають, що ще донедавна проблема «фінляндизації» широко обговорювалася в українському публічному просторі. Зокрема, приклад Фінляндії в історичному контексті наводився як успішна ілюстрація країни, якій вдалося розбудувати ефективну економіку та стати заможною державою з високим рівнем життя, при цьому залишаючись осторонь військово-політичних блоків.
Більше того, наратив «фінляндизації» просувався як альтернатива євроатлантичної перспективи України, що могло б задовольнити РФ та запобігти ескалації напруженості між двома країнами. Однак все змінило широкомасштабне вторгнення Росії, яке продемонструвало цілковиту неспроможність цієї політики в українському контексті, а також поверхове розуміння самого феномену.
Автори статті пояснюють, що політика «фінляндизації» стала можливою внаслідок унікальних географічних, політичних, історичних й інших обставин.
На думку фінських експертів, помилково розглядати цю модель епохи холодної війни або інші моделі нейтралітету придатними до вирішення безпекових потреб сучасної України. За їхніми словами, яскравим підтвердженням цього є власний приклад Фінляндії, яка подала заявку на вступ в НАТО.
Натомість науковці вважають, що Україні варто приділити особливу увагу розвитку власних Збройних сил, що, зокрема, сприятиме і зростанню стійкості громадянського суспільства. РФ повинна розуміти, що втрати завжди перевищуватимуть потенційні вигоди від участі у конфлікті.
«Якщо все ж розглядати сам феномен «фінляндизації» стосовно України, то він означає, радше, не забезпечення позаблоковості України, чого домагається Росія для контролю над нею, а навпаки, такий шлях розвитку, за якого Україна, суголосно з досвідом Фінляндії, нарощує свою обороноздатність, просувається у напрямі до набуття членства в ЄС і використовує вікно можливостей для вступу в НАТО», - пояснили експерти, додавши, що саме такий сценарій «фінляндизації» Україна зараз втілює в життя.
Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ в НАТО минулого року після того, як були стурбовані вторгненням Росії в Україну. Лише дві з 30 країн Альянсу - Угорщина і Туреччина, ще не ратифікували їхні заявки.
Туреччина висунула суттєві заперечення проти вступу північних країн до Альянсу, посилаючись на їхню підтримку курдських угруповань, які Анкара розглядає як терористичну загрозу.
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що Туреччина не схвалить заявку Швеції на вступ до НАТО, водночас ставлення до Фінляндії щодо цього питання позитивне.