В Україні вже заборонили не одну політичну партію, яка порушує закон та загрожує національній безпеці нашої країни. У яких випадках Мін’юст звертається до суду щодо заборони партії та чи оскаржують такі політсили свою заборону в Європейському суді з прав людини розповіла в інтерв’ю ZN.UA заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць, з якою поспілкувалася Тетяна Безрук.
«Усі рішення про заборону проросійських політичних партій є у відкритому доступі в реєстрі судових рішень. Міністерство юстиції звертається до суду для заборони тієї чи іншої політичної партії, якщо вона порушує закон. Мова йде про повалення державної влади, порушення територіальної цілісності України, суверенітету і завдання шкоди безпеці нашої країни тощо. При цьому треба розуміти, що здебільшого ми говоримо про керівну ланку партій», – зазначила Коломієць.
Вона підкреслила, що суди ніколи не приставали б на пропозиції Мін’юсту, якби він разом із правоохоронними органами не подавали їм всієї хронології та доказів протизаконної діяльності керівної ланки тієї чи іншої політичної сили.
«Наприклад, як Медведчук і його діяльність впливали на партію ОПЗЖ. Чи то стосовно КПУ, або Партії регіонів, або будь-якої іншої партії, — логіка та архітектура рішень фактично однакові. І завжди однакова механіка самого позову. Отже, у випадку із КПУ ми теж захищені доказовою базою», – зазначила Коломієць.
Що стосується оскарження заборони партії в ЄСПЛ заступниця міністра зазначила, що «людина, партія та юридична особа можуть звернутися до ЄСПЛ, і ми можемо гіпотетично припускати, що вони звернулися». Але, як пояснила Коломієць, до моменту, поки Суд не вирішив, що справу прийнято, і не почав комунікувати з Мін’юстом, відомство взагалі не може говорити про існування справи.
«На сьогодні про факт того, що хтось звернувся, нам не відомо. Відповідно, жодних комунікацій із Судом також не відбувалося. Але по зверненнях представників однієї із політичних партій щодо надання копій документів ми з колегами бачимо, що вони мають такий намір», – зазначила Коломієць.
Зокрема, за словами заступниці міністра, звернутися до ЄСПЛ, швидше за все, збирається Прогресивна соціалістична партія Наталії Вітренко. Коломієць пояснила, що в Україні представники політсили всі інстанції вже пройшли і зараз збирають оригінали документів, аби подавати заяву в Європейський суд з прав людини.
«Але ми впевнені у своїй позиції, бо зробили все, що від нас залежить, аби дотриматися визначеності і процедури закону. І це теж треба розуміти. Отже, буде цікаво подивитися через 5–7 років, як ЄСПЛ це оцінить, якщо візьме справу до розгляду. Але я впевнена, що принцип превалювання інтересів безпеки суспільства та те, що ми діяли в рамках чітко визначеного і зрозумілого закону, гратимуть на нашому боці», – додала заступниця голови Мін’юсту.
На питання, чи будуть ще заборонені партії та, чи готуються інші позови, Коломієць відповіла, що на даний момент останньою забороненою політсилою є «Партія регіонів». А позови готуватимуться у разі, як Мін’юст отримає від правоохоронців відповідні заяви.
«Але я знаю, що в них є певний список, на якому вони і ґрунтують свої чергові до нас звернення. Основного удару по цій історії ми вже завдали, тож зараз це вже більше питання доочищення політикуму від відверто антиукраїнських сил. А от щодо превенції, то треба буде просто більше за цим слідкувати», – зазначила Коломієць.
20 березня президент Володимир Зеленський підписав рішення Ради національної безпеки, яким на час війни призупинено діяльність 11 політичних партій. Наразі Мін’юст подав позови про заборону 12 партій: «Опозиційна платформа — За життя», «Опозиційний блок», «Партія Шарія», «Наші», «Ліва опозиція», «Союз лівих сил», «Держава», «Прогресивна соціалістична партія України», «Соціалістична партія України», «Соціалісти», «Блок Володимира Сальдо», «Русь єдина».