З самого початку російської агресії Донбас залишався заручником Криму заручником визнання світом російського статусу півострова. Сигнали про можливості торгів, обміні Донбасу на Крим неодноразово надходили від прокремлівських експертів, пише в статті для ZN.UA перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.
Авторка пише, що ситуація з Донбасом вже вийшла за рамки початкового плану, і тепер цей інструмент тиску на Україну та світ Росія сприймає значно ширше.
«У таких умовах, щоб виграти війну за Крим і цінності сучасної цивілізації, ми маємо забезпечити перш за все якісніше стратегування, значне інституційне й інструментальне посилення процесу деокупації», - пише Джапарова, нагадуючи, що це вже не перша спроба створити такий формат.
Дипломатка додала, що всередині країни давно назріло питання організаційного і змістовного посилення державної політики щодо тимчасово окупованого Криму.
«Загальнодержавна стратегія деокупації Криму має чіткіше визначити цілі, загрози і обмеження у сфері дотриманням політики невизнання спроби анексії Криму, посилення і дотримання санкцій, захисту прав людини, протидії мілітаризації, завдання та інструменти деокупації, механізми міжвідомчої й міжнародної координації», - написала вона.
Серед ключових завдань стратегії:
- перегляд законодавства щодо ВЕЗ Крим;
- посилення національної санкційної політики та її координації з санкціями міжнародних партнерів;
- забезпечення дійових правових механізмів протидії порушенням політики невизнання спроби анексувати Крим
«Якісне посилення міжнародного виміру кримської політики, його перехід на інший рівень дискусії можливий за умови створення спеціалізованого міжнародного формату, так званої Кримської платформи», - зазначає вона.
Джапарова додала, що Україна вже намагалася ангажувати партнерів для реалізації ініціатив «Женева+» і «Друзі деокупації Криму», які, попри деяку міжнародну підтримку, виявилися малоуспішними.
«Зараз ми підходимо до питання більш реалістично й прагматично, з урахуванням досвіду останніх шести років. На першому етапі платформа могла б стати інструментом координації і консультацій держав, які підтвердили свою послідовну підтримку України, наприклад, упровадженням санкцій. На наступних етапах цей формат міг би трансформуватися на перемовний», - пише перша заступниця голови МЗС.
Джапарова каже, що серед ключових гравців хотіли б бачити, по-перше, держав — гарантів безпеки України: США, Велику Британію і Францію. Плюс Німеччина, як ключову учасницю Нормандського формату.
«По-третє, регіональних партнерів, що, як і ми, зацікавлені у розв'язанні кримського питання та припиненні агресивної політики Москви. Ми сподіваємося на підтримку цієї ініціативи та з боку ЄС, НАТО та держав-членів, як і інших партнерів, що продемонстрували свою підтримку впровадженням кримських пакетів санкцій», - пише Джапарова.
Тематика платформи повинна охоплювати весь спектр наслідків злочину 2014 року, продовжує перша заступниця голови МЗС, від гуманітарного до безпекового, в тому числі вплив мілітаризації Криму на безпеку Східної Європи, регіонів Чорного, Азовського та Середземного морів.
Детальніше про окуповану кримську реальність, вивчені уроки і наступні дії, читайте в статті Еміне Джапарової "Медова пахлава» стала «хворостом в мєду" для ZN.UA.