Депутати російської Держдуми наполягають, що в питанні про статус Криму та інших російськомовних регіонів України визначальними є не міжнародні угоди про територіальну цілісність України, а волевиявлення жителів відповідного регіону.
Про це йдеться у пояснювальній записці до проекту закону "Про внесення змін до Федерального конституційного закону "Про порядок прийняття до Російської Федерації і утворення в її складі нового суб'єкта Російської Федерації".
Російські депутати зазначають, що необхідність прийняття цього документа випливає із зобов'язань Російської Федерації, передбачених Договором про дружбу і партнерство 1997 року: "Відповідно до статті 11 даного Договору обидві сторони вживають на своїй території необхідних заходів, включаючи законодавчі, для запобігання і припинення будь-яких дій, що несуть підбурювання до насильства або насильство проти окремих осіб або груп громадян, засноване на національній, расовій, етнічній або релігійній нетерпимості". При цьому вони визнають, що Росія є гарантом територіальної цілісності України відповідно до Будапештського меморандуму.
При цьому у документі наголошується, що у зв'язку з останніми подіями органи державної влади України опинилися в паралічі, в результаті чого "позбавлені державного захисту у своїй країні, регіони України, більшість населення яких становлять російськомовні громадяни, шукають способи відстояти свою самостійність, самобутність, звертаючись у першу чергу до Росії".
"Стосовно регіонів України мова йде не про частини держави (як суб'єкта міжнародного права і як забезпечення апарату влади), а про частину території і її населення, відносно нещодавно законодавчо відокремлену від Росії. Історично, як відомо, протягом століть ці території позиціонувалися як частина єдиної країни - Російської Імперії, потім Радянського Союзу", - зазначили автори ініціативи.
З урахуванням їхнього законодавчого віднесення у 1991 р. до іншої держави в даний час переважне юридичне значення має саме волевиявлення відповідного населення, наголошують російські депутати.
"Слід при цьому враховувати, що силове захоплення Майданом влади групою осіб в Києві з точки зору міжнародного права не є правомірним. З цих позицій Росія може навіть послатися на клаузулу rebus sic stantibus (докорінна зміна обставин) і припинити дію раніше укладених (на той період - з легітимною владою України) міжнародних економічних договорів", - йдеться в документі.
Депутати Держдуми наполягають, що запропонований законопроект відповідає Конституції Російської Федерації і загальновизнаним принципам міжнародного права.
"У міжнародній практиці мали місце випадки приєднання однієї держави до іншої без укладення міжнародного договору. Більше того, вимоги про необхідність укласти такий договір з іноземною державою немає в міжнародному праві. Відповідно до Статуту ООН, до числа загальновизнаних принципів міжнародного права належить принцип "самовизначення народів" (п. 2 ст. 1 Статуту ООН)", - йдеться в пояснювальній записці.
"Самовизначення (наприклад, Республіки Крим) може бути виражено в результаті референдуму чи іншої форми волевиявлення населення відповідної території. У тому числі: зверненням Верховної Ради Республіки до Президента РФ; отриманням жителями Криму громадянства Росії у спрощеному порядку тощо", - йдеться в пояснювальній записці.
Навпаки, нав'язування такої вимоги договірної згоди всієї держави (України) з самовизначенням населення конкретного регіону (Криму) суперечило б названому міжнародно-правовому принципу самовизначення народів, відзначають депутати.
Прийняття до складу Російської Федерації нового суб'єкта частини іноземної держави пропонується здійснювати при дотриманні наступних умов:
1) в даній державі відсутня ефективна суверенна державна влада, що робить неможливим для Росії укладення міжнародного договору з нею,
2) питання про приєднання частини іноземної держави до Російської Федерації отримало схвалення на референдумі, проведеному на частині території іноземної держави згідно із законодавством іноземної держави, або легітимні органи державної влади частини іноземної держави звернулися до Росії з пропозицією про прийняття як нового суб'єкта в Російську Федерацію,
3) Федеральні Збори Російської Федерації приймають федеральний конституційний закон про прийняття у Російську Федерацію нового суб'єкта, яким регулюються всі питання, пов'язані зі статусом нового суб'єкта.
Коментар ZN.UA
Слід зазначити, що законопроект передбачає лише приєднання до Росії нових територій, але не вихід суб'єктів Федерації з її складу.
Окрім того, намір Росії в односторонньому порядку припинити дію раніше укладених міжнародних договорів з Україною суперечить положенням згаданого Договору про дружбу і положенням Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року.
За твердженням авторів, у міжнародній практиці мали місце випадки приєднання однієї держави до іншої без укладення міжнародного договору. Справді, 13 березня 1938 року було оприлюднено закон, згідно з яким Австрію було включено до складу гітлерівської Німеччини як землю.
Автори законопроекту посилаються на загальновизнані принципи міжнародного права, на підставі яких пропонується затвердити відповідні зміни, зокрема на принцип самовизначення народів. Однак Декларація про принципи міжнародного права 1970 року встановлює, що принцип самовизначення народів обмежується принципом територіальної цілісності держав. Метою такого обмеження є необхідність уникнути сепаратизму з метою розколу держави. !zn