Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив DT.UA, що розширення Мінського процесу включенням теми повернення Криму є доцільнішим, ніж створення нового формату переговорів, оскільки дозволяє в єдиному контексті системно розглядати всі питання, пов'язані з відновленням територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
Але цей варіант, на його думку, важче реалізувати, бо "західні партнери хочуть швидких "результатів по Донбасу".
При цьому Чубаров пропонує брати приклад з Росії - щодо тлумачення Мінських домовленостей, метою яких було й відновлення територіальної цілісності України, а від західних партнерів вимагати практичних кроків на підтвердження їхніх запевнень, що вони ніколи не змиряться з окупацією Криму. Передусім це відмова від формули, що стосовно Донбасу й Криму є окремі санкції.
"Буквально тиждень тому деякі наші партнери казали: "Ми не можемо відходити від наших обіцянок". Я сказав, що це ні в якому разі не є відходом від обіцянок. Ми беремо Мінські домовленості, а там ідеться про територіальну цілісність України. Тут питання інтерпретації. Ми наситилися за два роки інтерпретаціями пана Путіна! Годі вже всіх обманювати. Ми вважаємо, що в питанні відновлення територіальної цілісності України, закріпленої Мінськими домовленостями, є й деокупація Криму", - каже Чубаров.
"Ідею про створення міжнародного майданчика для переговорів про повернення Криму Меджліс кримськотатарського народу обговорює з літа 2015 р. на всіх зустрічах із провідними світовими політиками й керівництвом України", - сказав у коментарі Чубаров.
"Неминучість обговорення питання деокупації Криму очевидна для всіх, зокрема й для Владіміра Путіна. Категорично відкидаючи будь-які спроби навіть згадувати про Крим у контексті російсько-українського конфлікту, Путін, проте, готується до жорсткої сутички в надії залишити за Росією Крим в обмін на поступки в усіх інших вимогах України й міжнародного співтовариства. Ініціативу президента України щодо створення міжнародного формату для переговорів з повернення Криму Росія вже сприйняла в багнети. Більше того, я не виключаю гучних демаршів і ультиматумів з боку Росії з погрозами перервати діалог із врегулювання ситуації на Сході України. Водночас запропоновані Україною кроки - переговори замість війни - не може не прийняти міжнародне співтовариство", - вважає лідер меджлісу.
20 січня президент України Петро Порошенко підписав указ про створення служби з деокупації Криму. Київ має намір запустити в 2016 році дипломатичну ініціативу, спрямовану на відновлення українського суверенітету над тимчасово окупованих півостровом.
Санкції Заходу проти Москви були введені в 2014 році декількома окремими пакетами через анексію Росією українського Криму, а пізніше з причини підтримки проросійських сепаратистів в Донбасі. Зокрема, в кінці липня 2014 року ЄС (а також США) ввели економічні санкції відносно Росії, що стосуються енергетичної, банківської та оборонної галузей.
Наприкінці минулого року США розширили список фізичних і юридичних осіб, відносно яких були раніше введені санкції за їх дії з дестабілізації в Україні. Рада Європейського союзу продовжила економічні санкції проти Росії до 31 липня 2016 року.
Видання "Дзеркало тижня. Україна" присвятило російсько-українському конфлікту і введенню санкцій проти РФ проект "Викрадення Європи". У рамках проведеного дослідження журналісти DT.UA склали карту лояльності країн ЄC до Росії. Позиції кожної з 28 держав-членів враховувалися крізь призму російської агресії на сході України та окупації Криму.
Детальніше про тему повернення Криму читайте у статті Валентини Самар "Деокупація Криму: повернення в пріоритети" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".