До 2021 року при районних державних адміністраціях та в містах обласного значення працювали структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та служби у справах дітей. Крім того, в районах і містах обласного значення працювала мережа постачальників соціальних послуг: територіальні центри соціального обслуговування та центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (ЦССДМ), пише політолог Олександра Дем'яненко.
Спеціалізація терцентрів - надання соціальних, юридичних, інформаційних та інших послуг людям похилого віку, людям з інвалідністю, сім'ям і людям в складній життєвій ситуації. Центрів соцслужб для сім'ї, дітей та молоді - робота з сім'ями в СЖО, дітьми-сиротами та позбавленими батьківського піклування, колишніми ув'язненими.
Всі ці структури були підзвітні обласним управлінням соцзахисту, а ті - підпорядковувалися Міністерству соціальної політики. Ці ж структури мали б бути створені в громадах. Але реально їх утворили одиниці.
Після ліквідації старих і утворення нових районів в кожній районній адміністрації продовжують працювати служби у справах дітей та управління соцзахистом. Але призначення останніх - вже інше, і штатна чисельність скоротилася в два, а то і в три рази.
«Якщо в дореформених районах в сегменті соцзахисту населення працювало 20-30 осіб, то тепер - 7-12 на тій же території, в залежності від регіону. Тобто чисельність працівників соцзахисту в усіх новостворених районах зменшилася, а навантаження на тих, хто залишився, зросла. Адже обсяг роботи і територіальне охоплення не змінилися», - зазначає автор.
За даними Мінсоцполітики, ситуації в різних областях - різні. У той час як в одних регіонах в громадах працюють 1-2 соціальні працівники, то в інших - близько 20% громад мають фахівців із соціальної роботи. Є й унікальні випадки - один фахівець на 54 територіальні громади в області.
У новостворених громадах людям часто відмовляють у наданні соціальних послуг, відправляючи в район. Хоча з 1 січня цього року всі звернення за призначенням різних видів соцдопомоги, пільг, субсидій та компенсацій громадяни повинні подавати через «фронт-офіси» ОТГ, які забезпечують їх передачу в органи соціального захисту райадміністрацій.
У процесі реформи децентралізації соціальні послуги та їх постачальники - територіальні центри і центри служб сім'ї, дітей та молоді - повинні були повністю перейти на рівень громад у вигляді або створеної відповідної структури, або закупленої в інших громад послуги. Служби у справах дітей повинні працювати як в громаді, так і в районі. Адмінпослуги соціального характеру - надаватися через «фронт-офіси» в громадах.
«Але сьогодні ми бачимо, що ця система все ж дала серйозний збій», - резюмує політолог.
Відсутність єдиного центру реформи, головотяпство Мінсоцполітики та новостворених громад зробили багато соціальних послуг недоступними для тих українців, які найбільше потребують них. Детальніше читайте в статті Олександри Дем'яненка «Як децентралізація вдарила по людях» в ZN.UA.