Вищий антикорупційний суд майже три роки не може розглянути «Бурштинову справу», у якій фігурують колишні народні депутати Борис Розенблат та Максим Поляков. І є всі шанси, що ця справа стане одним із найгучніших провалів ВАКС, пишуть аналітики Центру протидії корупції Вадим Валько, Роман Вербовський, Роман Колюхов у статті для ZN.UA «Найгучніші справи ВАКС: апдейт судових процесів за кейсами Насірова, Труханова, «Роттердам+», ОАСК».
Так, Розенблата та Полякова обвинувачують у тому, що вони протягом 2016–2017 років отримали близько 300 тис. дол. за лобіювання законопроєктів щодо видобутку бурштину іноземною компанією, а також за вплив на чиновників, аби сприяти отриманню низки дозволів.
«Мусимо констатувати, що у цій справі забезпечити швидкий розгляд у розумні строки не виходить. Вона не рухається вже майже три роки», – пишуть автори.
Зокрема, минулого літа троє обвинувачених змогли уникнути покарання, адже закінчилися строків давності за статтею «зловживання впливом». Водночас через повітряні тривоги, хвороби, неявки адвокатів цього року майже всі засідання виявились безрезультатними. При цьому колегія суддів, як зазначили автори, досить лояльно реагує на неявки учасників і практично не вживає заходів для пришвидшення чи бодай початку розгляду справи. Також у грудні суд зменшив Розенблату альтернативну заставу із 7 до 3,5 млн грн.
«Шкода, якщо одна із найрезонансніших справ НАБУ того періоду закінчиться нічим. Часу до завершення строків по ключових фігурантах у ВАКС іще достатньо, але, зважаючи на попередні темпи розгляду, ймовірно, що «бурштинова справа» стане одним із найгучніших провалів Антикорсуду», – йдеться у статті.
Влітку 2017 року детективи НАБУ затримали охоронця-водія депутата Борислава Розенблата (на той час член фракції БПП) під час отримання хабаря. Він призначався Розенблату і члену парламентської фракції «Народний фронт» Максиму Полякову за розробку та прийняття законопроєктів, спрямованих на забезпечення права на видобуток бурштину іноземцями.
11 липня 2017 депутати Верховної Ради проголосували за зняття недоторканності з Полякова та Розенблата, але не дали дозвіл на їх затримання і арешт. Тодішній генеральний прокурор Юрій Луценко вручив Розенблату і Полякову підозру у скоєнні злочинів. Суд обрав обом запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язав носити електронні браслети.