Реформатори голосно повідомляють про те, що у нових чиновників будуть високі зарплати, але забувають згадати про те, що підхід до їхньої оплати праці залишиться не європейським. 30% оплати їхньої праці становитиме оклад, а 70% - надбавки за особливо важливі роботи. Про систему оплати роботи нових чиновників в інтерв'ю DT.UA розповів міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко.
У рамках реформи держуправління проект державного бюджету на 2018 рік передбачає на утримання держслужбовців 758,3 мільйонів гривень. Згідно з затвердженим Мінфіном штатним розкладом, п'яти міністерствам на рік знадобиться 215 мільйонів 175 тисяч гривень. При цьому оклад одного генедиректора директорату варіює в межах від 7 до 9,5 тисяч гривень. Та, з урахуванням надбавок за виконання особливо важливих робіт, може досягати 53 тисяч гривень. Останні в проекті бюджету на 2018 рік не передбачені.
"Систему оплати роботи нових держслужбовців ми передбачили в поданих змінах, у тому числі в Законі "Про держслужбу", щоб на 2018 рік залишити право Кабміну встановлювати ці надбавки. Це що стосується юридичної сторони. Що стосується Закону про держбюджет, то на цю реформу в цілому (і на першу, і на другу хвилю), за підрахунками Мінфіну, закладено 1 мільярд 489 мільйонів гривень. Ця сума складається з двох частин: 20 мільйонів євро в гривневому еквіваленті – технічна допомога ЄС, решта покриватиметься з держбюджету. Ми вважаємо, що цих грошей буде достатньо, щоб завершити в наступному році трансформацію всіх міністерств", - пояснив Саєнко.
Питання надбавок для чиновників в Україні стоїть вже давно. Маленький оклад і великі надбавки, які регулює керівник, дають можливість для маніпуляцій працівником, у тому числі політично. Незважаючи на вочевидь "не європейський" підхід у даному питанні, в Кабміні все одно планують залишити високим чиновникам можливість тримати держслужбовців на гачку надбавки.
"Коли ми готували Закон "Про держслужбу", була прийнята модель "70 на 30", тобто оклад повинен складатися з 70% зарплати, і не більше 30% - додаткові надбавки. Ця модель найбільш об'єктивна. Але зараз у нас в системі оплати праці існують дуже великі розриви і дисбаланси між різними державними категоріями. Зараз у законі закладена норма мінімального окладу, що дорівнює двом прожитковим мінімумам. До кінця року, згідно Стратегії, ми повинні представити нову концепцію оплати праці держслужбовців. Тому для поетапного підвищення зарплати держслужбовця, з одночасною оптимізацією і упорядкуванням функцій і чисельності, ми залишили Кабміну інструмент, за допомогою якого, до того, як ми вийдемо на фінальну модель, можна встановлювати надбавки", - прокоментував даний момент міністр.
На думку Саєнка, по мірі реформування держапарату, витрати на утримання держуправління знижуватимуться. До моменту завершення реформи вони і зовсім вийдуть на рівень "нормальних конкурентних зарплат".
"По завершенню реформи, розрахованої до 2020 року, ми все ж повинні вийти на модель держслужби з об'єктивно впорядкованою чисельністю держслужбовців, з нормальними конкурентними зарплатами, які повністю покриватимуться з держбюджету", - підкреслив чиновник.
Детальніше про підвищену оплату праці нових чиновників читайте в інтерв'ю Олександра Саєнка в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".