За пів року роботи Верховної Ради в умовах повномасштабної війни близько дві третини ухвалених законів, тобто 67% від усіх, приймалися з порушеннями процедур розгляду. Здебільшого це були порушення строків та відсутність потрібних висновків експертно-аналітичних підрозділів ВРУ до законопроєктів, зазначають експерти Лабораторії законодавчих ініціатив у матеріалі для ZN.UA «Воєнний парламентаризм: як парламентарії відпрацювали в умовах спільної загрози».
Водночас траплялись і серйозніші порушення, як от порушення норм Конституції наданням президенту та Верховній Раді розширених повноважень, що в умовах воєнного стану є заборонено. Такі зміни були введені при ухваленні закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану», на основі якого було звільнено Уповноважену Верховної Ради з прав людини Людмилу Денісову.
Ще одне фактичне порушення Конституції — непідписання президентом прийнятих законопроєктів у встановлений 15-денний строк.
“Така практика існувала і до повномасштабного вторгнення, і не тільки у Зеленського. Проте зараз вона особливо видима — наприклад, на початок вересня назбиралося вже понад два десятки законопроєктів, яких президент ані підписує, ані ветує”, - зазначають аналітики, вказуючи, що очевидних причин цього явища немає.
Ще одна популяризована останнім часом схема порушень законодавства - «закони-матрьошки», в яких під однією назвою ховаються кілька різних за предметом регулювання та змістом законів. Спочатку на розгляд парламентаріїв виноситься один законопроєкт, а під час розгляду до нього додають поправки, які належать до іншої сфери регулювання та надають йому іншого прочитання.
Водночас аналітики зазначають, що повномасштабне вторгнення справді поставило на порядок денний багато термінових питань, тому значний обсяг порушень процедури виправданий, зважаючи на ситуацію.
“Але це не є нормальною практикою в довгостроковій перспективі”, - наголошують експерти.