Хоча сьогодні ще зарано говорити про зміну парадигми у сфері протидії економічним злочинам, перші кроки Бюро економічної безпеки вже можна вважати маркером і потенційною основою для довгострокових змін. І на шляху до справжньої інституційної зміни БЕБ має вибудувати відкритий діалог із суспільством, інакше не буде тих, хто зможе захистити Бюро у разі тиску з боку влади, пише у статті «Перезавантаження» БЕБ: чи здатна інституція позбутися спадку податкової міліції — і коли» керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін.
Він звертає увагу, що БЕБ поступово вже нормалізує відносини з бізнесом, шукає забалансованіші підходи до регулювання «тіньового» сегменту, а також намагається створити умови, за яких працювати вигідніше за правилами, ніж в обхід них. Однак реальний ефект від цих змін, додає Крапивін, можна буде оцінити лише коли Бюро запарцює на повну силу. Передусім це станеться після завершення атестацій співробітників та докуомплектування штату.
«До того моменту будь-які оцінки неминуче залишатимуться проміжними. Втримати заданий курс, паралельно вирішуючи кадрові, бюджетні й організаційні проблеми, — складне завдання. Але саме від здатності БЕБ не звернути з цього курсу залежатиме, чи перетвориться «перезавантаження» на реальну інституційну зміну, а не чергову імітацію реформи», — пише автор.
Водночас основним викликом Крапивін називає ще й середовище, в якому працює БЕБ. Ще на початку новий керівник Бюро Олександр Цивінський декларував готовність відкрито говорити про вплив неформальних центрів ухвалення рішень. Та за пів року роботи публічного діалогу з цього приводу не відбулося. Також відкритим лишається питання, чи пробують офіс президента або інші «неформальні» джерела впливу тиснути на БЕБ.
При цьому, за даними ZN.UA, бек-офіс колишнього заступника голови БЕБ Віталія Гагача досі існує, а влада через нього намагається впливати на Бюро. Олександр Цивінський під час інтерв’ю обіцяв звернутися до НАБУ та САП по допомогу за крайньої потреби. Схоже, така потреба вже виникла.
«Не менш важливим є й питання інституційних гарантій незалежності самого БЕБ. Досвід антикорупційної інфраструктури свідчить, що без чітко вибудуваної системи запобіжників — від процедур призначення керівництва до процесуальної автономії — будь-які спроби змін залишаються вразливими до політичного впливу. І саме в цій площині БЕБ поки що лише на початку шляху. У Бюро немає окремої спеціалізованої прокуратури й суду, тож багато залежить від того, як буде вибудувано стосунки з прокуратурою, що здійснює процесуальне керівництво. Законопроєкт №12439, який, імовірно, ухвалять найближчими днями, може погіршити ситуацію для БЕБ. А скільки таких ідей у противників цього органу — можна лише припускати», — пише Крапивін.
Саме тому за словами автора, зараз не можна говорити про БЕБ як про повністю сформований орган. Сьогодні Бюро перебуває радше в процесі становлення. І хоч напрям його руху правильний, результат все ж не гарантований.
«Зміни в системі мають бути видимими й проговореними публічно. Без чесної та відкритої розмови керівництва БЕБ із суспільством, яке передусім зацікавлене в появі ефективної правоохоронної інституції, в разі тиску буде складно знайти підтримку зовні й побудувати орган, який справді стоїть на захисті економічної безпеки», — підсумував Крапивін.
Нагадаємо, 10 березня комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності переглянув своє рішення щодо законопроєкту №12439 та рекомендував народним депутатам ухвалити його в цілому. Ініціатори законопроєкту на чолі з Сергієм Іонушасом подають його як спосіб «захистити бізнес», однак на практиці законопроєкт містить поправки, які створять перешкоди для розслідувань, наприклад, корупції, що шкодить бізнесу нормально розвиватися.
Зокрема у вересні законопроєкт розкритикували у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Там вказали, що деякі запропоновані зміни «створюють серйозні перешкоди для боротьби з топкорупцією».