На тлі оголошеної Путіним т.зв. "часткової мобілізації", особливо відчутними її наслідки стають не так у Москві, як у російській глибинці. У селищі Ілька на території Бурятії відбуся похорон першого загиблого мобілізованого, якого військове керівництво РФ перекинуло в Україну. 23-річний Дмітрій Сидоров встиг повоювати 12 днів. Він був одним із дев'яти солдатів, машина з якими наїхала на розтяжку. Загинули всі, пише "Сибір.Реалії".
Односельці Сидорова вважають, що той загинув "нізащо":
“Навіть не встиг доїхати до війни, як його вбили! Поїхав за батьківщину воювати, та жодного разу не встиг вистрілити. Виходить, загинув нізащо. Для чого і кому це потрібно було? – знизують плечима сусіди.
Водночас, під впливом роcпропаганди батько окупанта не лише не критикує військове керівництво, систематично використовує своїх солдат як "гарматне м'ясо", а й підтримує дії Кремля в Україні. Зокрема, судячи з усього, і смертоносні авіанальоти, в яких гинуть і діти, в деяких випадках – ще не народжені.
“Шкода, що не вберіг сина. Але фашистів треба добивати. Мене не беруть, у мене бронь і вік, а так я теж пішов би. Занадто багато їх шкодують. Правильно зараз почали бомбардувати. І Суровікіна добре, що поставили (Сергій Суровікін – командувач Об'єднаного угрупування військ РФ, якого часто називають "сирійським м'ясником"), він молодець! Активно почав воювати. Правильно, що почав довбати. І треба було раніше це робити” – каже батько.
Мати ж у свою чергу ділиться, що ліквідований окупант не встиг пройти навчання і називає те, що відбувається в Росії, "показухою":
“Не розумію тільки ніяк, чому відразу відправили його в Україну? А де ж обіцяні навчання? Він навіть начальства у вічі не бачив. Одна показуха”.