В умовах політичної кризи після оприлюднення "плівок Міндіча" Міністерство юстиції, яке контролює ключові експертні установи, стає критично важливою ланкою – від неї залежить ефективність розслідувань Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За інформацією ZN.UA, в офісі президента обговорюють три кандидатури на посаду міністра юстиції, яка стане вакантною після голосування в Раді заяви фігуранта корупційної справив в енергетиці Германа Галущенка. Основний лідер – голова Комітету Верховної Ради з правової політики Денис Маслов.
Маслов, народний депутат від «Слуги народу», очолює ключовий профільний комітет, який відповідає за судову реформу. Працює над змінами у системі правосуддя, захистом прав інвесторів, дерегуляцією земельних відносин. Вважається однією з найвпливовіших постатей фракції у питаннях правової політики та активно взаємодіє з міжнародними партнерами.
Маслов 22 липня голосував за президентський законопроєкт №12414, який обмежує незалежність НАБУ та САП. Пізніше після протестів він підтримав президентський законопроєкт, який відновлював незалежність антикорупційних органів. Публічних пояснень своєї суперечливої позиції глава комітету не давав.
На Банковій вважають Маслова керованим, системним і добре зануреним до порядку денного Мін'юсту.
Інший кандидат – Вадим Галайчук, юрист та народний депутат «Слуги народу».
Він має бекграунд у конституційному, адміністративному та виборчому праві, а також закордонну освіту. У Раді Галайчук працює у комітеті з інтеграції з ЄС та співголовує у Парламентському комітеті асоціації Україна-ЄС.
Галайчук відомий як головний юрист передвиборчого штабу Володимира Зеленського у 2019 році, ключова фігура юридичної оборони кампанії у судах та виборчкомах. У професійному середовищі його вважають сильним адвокатом, проте таким, що не дотягує до посади голови Мін'юсту. Всередині влада його розглядає як лояльну людину, здатну забезпечити юридичну дисципліну в міністерстві. Його кандидатура поки що вважається «другим номером» – робочою, але не пріоритетною.
Третій кандидат – віцепрем'єр із європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка. Він активно веде переговори з Євросоюзом та НАТО, відповідає за виконання європейських реформ та участь України у відновлювальних програмах. На Банковій розглядається ідея об'єднати в одній особі віцепрем'єра та міністра юстиції — за прикладом Ольги Стефанішиної у минулому.
Але, за даними ZN.UA, сам Качка проти такого сценарію. Його робота передбачає постійні міжнародні поїздки, тоді як Мін'юст вимагає щоденної присутності в Україні та постійного контролю за величезним масивом процесів.
Співрозмовники ZN.UA наголошують, що вибір голови міністерства критично важливий у контексті розслідування справи Міндіча. Від Мін'юсту залежить координація та контроль експертних установ, включаючи голосові експертизи. Зараз цю сферу де-факто продовжує контролювати Олександр Рувін - "цар правильних висновків", який у 2020 році був знятий з посади директора КНДІСЕ, але пізніше повернений у систему радником відстороненого від обов'язків після скандалу міністра юстиції Германом Галущенком, який також фігурує на "плівці".
Нагадаємо, що НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему впливу на високому рівні на стратегічні підприємства держсектору, зокрема на "Енергоатом". Її організатори отримували 10-15% вартості контрактів компанії у вигляді хабарів, а "відкат" сплачували контрагенти, яких їм навʼязували учасники схеми. Загалом фігурантам вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів, легалізуючи їх через окремий офіс в центрі Києва. На плівках НАБУ фігурує очільник Мінʼюсту Герман Галущенко. Після отримання підозри у цій справі Галущенко подав у відставку з посади. Його заяву розглянуть на найближчому засіданні Верховної Ради.
Що має зробити президент і що робити країні? Відповіді — в статті «Операція «Мідас». Шлях абсолютної влади завдовжки в долар» редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової.