Перший заступник глави парламентської фракції "Блоку Петра Порошенка" Ігор Кононенко в змові з бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами і високопосадовцями, ймовірно, причетні до виведення сотень мільйонів гривень державних енергетичних компаній, говориться в журналістському розслідуванні проекту "Схеми".
У розпорядженні журналістів опинилися аудіозаписи телефонних розмов екс-депутата, голови правління ПрАТ "ХК" Енергомережа" Дмитра Крючкова з Кононенком, Суркісами, депутатом від "Народного фронту" Ігорем Котвицьким й посадовцями. Автори розслідування зіставили зміст розмов із інформацією з відкритих джерел, документами і подіями весни-літа 2015 року.
На прохання журналістів аудіозаписи були верифіковані фахівцями Національного центру медіаекспертіз Університету Колорадо в Денвері, що співпрацює з урядом США.
Серед іншого учасники розмов планували, як незаконно контролювати енергопостачальні компанії "Запоріжжяобленерго", "Черкасиобленерго" і "Харківобленерго", контрольний пакет яких належить державі в особі Фонду державного майна. Співрозмовники також обговорювали розподіл значних сум готівкою між учасниками схеми.
Вона полягала в тому, що кілька напівдержавних обленерго погодилися, щоб великі місцеві промислові підприємства платили за вже поставлену електроенергію не їм безпосередньо, а компанії "ХК" Енергомережа", якою керував Крючков. Фірма зобов'язувалася передавати гроші обленерго. Тристоронні договори з "Енергомережею" і обленерго уклали "Запорізький титано-магнієвий комбінат", "Дніпроспецсталь" і "Запорізький завод феросплавів". Однак енергопостачальні підприємства гроші від фірми Крючкова так і не отримували.
На "схему" "закривали очі" бізнесмени, депутати, голови обласних державних адміністрацій, чиновники Фонду держмайна і Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг.
В одній із розмов Крючков запевнив Котвицького, що добро на "схему" нібито дав особисто президент Петро Порошенко, повідомивши, що контактною особою буде Кононенко.
В ході іншої розмови Крючков обіцяє Григорію Суркісу заїхати до його брата Ігоря зі "звітом за минулий місяць" - "430 з хвостиком".
У матеріал також включено запис розмови Крючкова з Кононенком. Депутат вимагає у керівника "ХК" Енергомережа" звіту про діяльність, а також дає доручення, зокрема, відзвітувати перед головою НКРЕКП Дмитром Вовком.
Слідство щодо Крючкова веде НАБУ. В матеріалах справи містяться докази нанесення державі 1,4 млрд гривень збитків.
"Про тіньової вплив Кононенка рішення в цій галузі протягом останніх років говорили багато - але ... не вистачало прямих підтверджень його власної корупційної вигоди з афер і схем в енергетиці. Завдяки отриманим телефонним розмовам вдалося розкрити одну з найбільших афер в енергетиці часів президентства Порошенка, а також встановити ту роль, яку зіграв в ній Ігор Кононенко", - відзначають автори журналістського розслідування.
Крючков направив журналістам лист з німецької в'язниці, в якій стверджує, що схема була узгоджена з Кононенком і Порошенком.
"Домовленості були з ними як щодо "Енергомережі", так і Харків-, Миколаїв-, Запоріжжя-, Черкаси-, Хмельницькобленерго, Центренерго, ОПЗ, Одеської, Миколаївської та інших ТЕЦ і компаній ... Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей ", - йдеться в листі Крючкова.
Кононенко пообіцяв письмово відповісти на питання журналістів після виходу матеріалу в ефірі.
Нагадаємо, на початку січня 2016 року детективи НАБУ розпочали розслідування у справі про привласнення майна "Запоріжжяобленерго" в особливо великих розмірах. За даними ЗМІ, міноритарними акціонерами "Запоріжжяобленерго" були групи, близькі до Костянтина Григоришина, Ігора Коломойського і братів Григорія та Ігора Суркісів.
Головою правління "Енергомережі" з 2014 року є колишній депутат від "Батьківщини" Дмитро Крючков, якого учасники ринку неофіційно пов'язують з Григорієм Суркісом. Крючков є підозрюваним у справі про привласнення коштів "Запоріжжяобленерго", з травня 2017 року він перебував у розшуку, у квітні поточного року Крючкова затримали у Німеччині.
У листопаді Крючкову повідомили про підозру в нанесенні державі понад 424 мільйонів гривень збитків.