Президент України Віктор Ющенко підписав Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості». Про це повідомляється на офіційному сайті глави держави. Як відомо, Верховна Рада ухвалила цей закон 5 листопада.
У законі йдеться про умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності або образу почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв для громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Такі дії караються штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі строком до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, караються штрафом від 500 до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, — повідомив УНІАН.
Нагадаємо, що правозахисники критично оцінюють ухвалення Верховною Радою України цього закону. В Українській Гельсінкській спілці з прав людини (УГСПЛ) стверджують, що парламент не врахував жодної з їхніх пропозицій.
Так, зазначеним документом передбачається встановлення кримінальної відповідальності за дискримінацію за мовною ознакою. Водночас, на думку правозахисників, такі зміни в законі можуть призвести до маніпуляцій «сумнозвісним мовним питанням». Як зазначають в УГСПЛ, під загрозою може опинитися діяльність видань, які публікуються українською або російською мовами. Адже, спираючись на змінений закон, до них може звернутися автор, який пише, наприклад, румунською. «Отримавши відмову надрукувати текст мовою оригіналу, цей автор зможе звернутися до суду, аби довести дискримінацію за мовною ознакою. І матиме шанс довести», — вважають правозахисники.
Також, на їхню думку, прийняття зазначеного закону створить колізію з іншими законодавчими актами. «Зокрема, в Адміністративному кодексі закріплено, що адміністративний процес ведеться державною мовою. Проте, наприклад, російськомовний громадянин зможе, спираючись на статтю Кримінального кодексу, вимагати проведення процесу російською. Страшного тут нічого немає, але яким законом користуватися суддям?» — зауважують в УГСПЛ.