UA / RU
Підтримати ZN.ua

ЗНИЩЕННЯ ЗАМІСТЬ КАЯТТЯ

Ставши самостійною, так звана пенітенціарна система України продовжує своє існування у тому ж вигляді, що і за радянських часів...

Ставши самостійною, так звана пенітенціарна система України продовжує своє існування у тому ж вигляді, що і за радянських часів. У той же час проблема утримання засуджених і в’язнів значно загострилася: кількість ув’язнених росте, фінансування зменшується, а права людини порушуються...

Під час перевірки використання бюджетних коштів на утримання Державного департаменту України з питань виконання покарань та підвідомчих йому установ і підприємств Рахункова палата України виявила, що ще на стадії планування видатків Мінфіном закладено порушення конституційних прав засуджених громадян. Протягом останніх років передбачені у Державному бюджеті на фінансування кримінально-виконавчої системи видатки постійно скорочуються. Зокрема, за останні три роки їх зменшено на 13,8 відсотка і це при сталій чисельності спецконтингенту та при інфляції за цей період у 57 відсотків. Але й ті кошти, що були виділені з Держбюджету на утримання кримінально- виконавчої системи, у ряді випадків використовувалися з порушенням чинного законодавства, неефективно й недоцільно, повідомляє прес-служба Рахункової палати.

Хронічне недофінансування установ виконання покарань не дає змогу новоствореному Департаменту розв’язати вузол соціальних та господарських проблем, пов’язаних з утриманням в’язнів, кількість яких в Україні зросла у два рази, порівняно з 1991 роком. На харчування одного в’язня минулого року витрачалося лише 0,75 грн. на день, або чверть потреби. Ще загрозливішим є стан медичного обслуговування засуджених: медикаментами вони забезпечені на 11,4 відсотка, а витрати на медичне утримання на одну особу становили на весь 1999 рік 13 гривень 14 копійок. У 2000 році ці видатки значно нижчі рівня минулорічних. З причин вкрай обмеженого бюджетного асигнування на ліки у 1999 році через хворобу не працювали 7 відсотків від загальної кількості осіб, які утримуються, а невідшкодовані бюджетні витрати на них склали близько 13 млн. гривень.

Колегія Рахункової палати констатувала, що фактично навіть після виведення із підпорядкування МВС України, ситуація у цій сфері на краще не змінилася, державні інституції продовжують залишатися осторонь від розв’язання надзвичайно складної соціальної проблеми, а передбачені у Державному бюджеті фінансування на утримання спецконтингенту постійно скорочуються.