Після виходу на волю підслідних Тимошенка й Агафонова, колишній віце-президент банку «Слов’янський» Борис Фельдман залишався, по суті, останнім іменитим в’язнем, який ще утримувався в ув’язненні. Заарештованому в березні минулого року пану Фельдману й ще двом керівникам банку були висунуті офіційні обвинувачення в розкраданні колективного майна в особливо крупних розмірах і зловживанні службовим становищем. Проте у вівторок Печерський районний суд столиці, який продовжує «милость к падшим призывать» навіть після звільнення з роботи опального Замковенка, проломив глуху стіну, об яку ось уже понад рік билися адвокати банкіра, і прийняв постанову про звільнення його з-під арешту. На пред’явлений увечері того самого дня начальству слідчого ізолятора № 13 (у народі названому Лук’янівкою) документ жодної реакції не було. Пославшись на те, що канцелярія через пізній час не працює, у СІЗО не стали втілювати судове рішення в життя.
Наступного ранку, не допускаючи можливості ще будь-яких перешкод, у СІЗО зібралася численна група «встречающих радостно у входа», яка складалася з журналістів, народних депутатів, родичів, друзів і колег Бориса Фельдмана. Набагато менше радості було помітно на обличчях бійців загону податкової міліції, які приєдналися до тих, хто чекав звільненого з ув’язнення, проте їх легко можна було розпізнати серед мирних громадян за бронежилетами і зброєю. Варто нагадати, що кримінальну справу проти банку «Слов’янський» було порушено головним управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації України. У напруженій обстановці чекання, що затяглося, між податківцями і групою підтримки Фельдмана виникла бійка, в якій, за свідченнями очевидців, взяли участь і народні депутати. Чи то начальству загону податкової міліції стало щось відомо, чи то з інших причин, люди в бронежилетах залишили СІЗО буквально за кілька хвилин до того, як адвокатам Бориса Фельдмана стало відомо: він не вийде.
За словами одного з них, Андрія Федура, начальник Лук’янівського СІЗО пан Скоробогач, поставши перед його очима з тремтячими руками та блідим обличчям, повідав таке: Фельдман був випущений із камери, більш того, є документ із його підписом, який засвідчує цей факт, але у внутрішньому тюремному дворику до нього підійшли не опізнані начальником СІЗО люди в цивільному і кудись повели.
Адвокат, не вагаючись, подзвонив по «02» і заявив про факт викрадення людини. Представники міліції, як повідомив «ДТ» пан Федур, прибули до воріт СІЗО і прийняли інформацію до відома, проте дотепер (18.00 учорашнього дня) жодних офіційних повідомлень звідти не надходило. «Ситуація унікальна, — прокоментував те, що сталося, Андрій Федур. — Мені доводилося зіштовхуватися з різними дикими речами, аж до побиття мене під час звільнення підзахисного з-під варти. Та щоб людина взагалі зникала безвісти!» Якщо Фельдман перебуває в руках правоохоронних органів, стверджує пан Федур, то вони просто зобов’язані сповістити про це його адвокатів і дати можливість їм зустрітися з підслідним. Якщо цього не відбувається, є всі підстави для сильної тривоги і серйозні побоювання за життя Бориса Фельдмана.
Дружина Фельдмана, Олена, в інтерв’ю «ДТ» повідомила, що для з’ясовування обставин вона хотіла звернутися до старшого слідчого бригади, яка займалася розслідуванням «слов’янської» справи, Василя Орла, але тривалий час їй не вдавалося його розшукати. Коли ж телефон його кабінету нарешті відповів, з’ясувалося, що трубку підняв пан Вербелюк із слідчого управління, як він представився, податкової міліції. Жодної зрозумілої інформації отримати від нього не вдалося. А до дружини дійшли свідчення анонімних очевидців, що Фельдмана «вивели із СІЗО через харчоблок і, заштовхавши до джипа, повезли в невідомому напрямі».
«ДТ» вдалося зв’язатися з главою парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрієм Кармазіним, який не став коментувати ситуацію, оскільки повною мірою не був ознайомлений із всіма обставинами того, що сталося, але повідомив, що за наявною в нього поки що неперевіреною інформацією Фельдману пред’явлене обвинувачення за іншою статтею. Чому про це не повідомили його родичів і адвокатів? «Повірте, у мене, як у юриста, у цій ситуації подібних запитань набагато більше, ніж у вас, — зауважив народний депутат. — Та спочатку мені б хотілося про все довідатися докладніше».