В Україні є багато прикладів вилучення власності за принципом «злодій у злодія шапку вкрав», коли в конфлікті задіяні бізнес-структури. Є приклади навіть міжконфесійних конфліктів, коли на одну культову споруду претендують відразу кілька різних громад чи парафій. А от фактів зазіхання бізнесменів-мирян на земельну ділянку, що належить релігійній організації, так одразу й не пригадаєш. Та все коли-небудь стається вперше.
На початку цього року керівництво Таврійського християнського інституту (ТХІ) звернулося з клопотанням до Херсонської облдержадміністрації дати дозвіл на виготовлення технічної документації щодо землевпорядження для складання державного акта на право постійного користування землею. Земельну ділянку площею 4,8 га, на якій розташовані будівлі, придбані на відкритому аукціоні у 2003 році і належні ТХІ на правах власності, у 2006 році було оформлено договором оренди з Херсонською облдержадміністрацією строком на 49 років. І ніхто не міг навіть припустити, що ця, здавалося б, звичайна бюрократична процедура перетвориться на справжню детективну історію.
Не отримавши відповіді на своє звернення у встановлений законодавством термін, керівництво ТХІ звернулося по інформаційну допомогу до народного депутата Павла Унгуряну. І вже на його лист за підписом губернатора Херсонської облдержадміністрації Бориса Силенкова 8 квітня було дано відповідь, що відповідний проект розпорядження голови обласної державної адміністрації підготовлено і на цей час він розглядається.
У кого ж може перебувати на розгляді підготовлений проект розпорядження губернатора і наскільки довго цей проект розглядатиметься? Навряд чи хтось із клерків може собі дозволити так довго «фільтрувати» проект губернаторського розпорядження, порушуючи тим самим терміни роботи зі зверненнями громадян. Хіба що на це неофіційно було дано добро найголовнішого обласного чиновника...
Начальник обласного управління земельних ресурсів Оксана Проніна пояснила, що очолювана нею служба підготувала відповідне розпорядження й передала його для погодження в облдержадміністрацію. Прослідкувавши за пересуванням «таємничого розпорядження» кабінетами управлінь облдержадміністрації, вдалося з’ясувати, що воно вийшло з надр обласного управління Держкомзему 27 березня, а з 6 квітня «зависло» на погодженні в керівника апарату Михайла Ашимхіна. І ще невідомо, скільки б воно там перебувало, якби, зневірившись домогтися правди, представники ТХІ не зважилися на крайні заходи й публічно не оголосили про проведення спільного для всіх громад мітингу біля будинку Херсонської облдержадміністрації.
Наріжним каменем в основі наступу рейдерів на землю, що належить релігійній організації, стали, зрозуміло, судові рішення.
Іноді судові рішення, що їх виносять колеги найвідомішого українського «колядника» в мантії Зварича, гідні того, щоб їх навести читацькій аудиторії. Наприклад, фірма ТОВ «Інтеркомі ЛТД» звернулася до Вищого адміністративного суду України з проханням поновити строк касаційного оскарження рішення Херсонського господарського суду від 08.07.2005 р. і постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. — і київські судді 26.11.2008 р. це прохання задовольнили.
Хочу відразу звернути увагу читачів на дати. Виявляється, строк подачі касації у два з половиною роки представники «Інтеркомі ЛТД» згаяли «з поважних причин». Про власне «поважні причини» в постанові немає ані рядка. Але це точно не рішення Конституційного суду України. Зате в касаційній скарзі фігурує рядок — «у зв’язку зі зміною в складі засновників ТОВ «Інтеркомі ЛТД». І цей рядок тепер гідний бути увічненим у Кодексі адміністративного судочинства (КАС) як прецедент.
Крім того, київські судді ухвалюють рішення: передати справу на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому Вищий адміністративний суд не вказує, до суду якої саме апеляційної інстанції. За логікою, підкріпленою КАСом, Вищий адміністративний суд має відправляти матеріали справи в нижчу адміністративну судову інстанцію. У даному випадку такою інстанцією має бути Одеський апеляційний адміністративний суд. Але чомусь справу, розглянуту Вищим адміністративним судом, відправляють в... господарський суд, а саме — Запорізький апеляційний господарський суд.
Під час останніх судових розглядів ніхто з суддів Вищого адміністративного суду та Запорізького апеляційного господарського суду не звернув уваги на один важливий документ, який є у справі. Це постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, винесена слідчим Дніпровської прокуратури м. Херсона Д.Деколюком шодо колишнього сільського голови Антонівки пана Гайворонського, у діях якого були ознаки злочину, передбачені ч.1 ст. 358 КК України (підробка документів).
Прокуратура встановила, що сільський голова не мав права виносити рішення №14 від 01.02.1995 р. і одноосібно видавати акт на право постійного користування земельною ділянкою фірмі «Інтеркомі ЛТД». Від кримінальної відповідальності пана Гайворонського врятувала тільки ст. 49 КК України — закінчення строку давності за вчинений злочин. Зате, судячи з останніх судових рішень, на підроблене рішення антонівського сільського голови за №14 від 01.02.1995 р. строк давності поки що не поширюється. Судді не догледіли?
Справедливості заради слід зазначити, що «не догледіли» в судових рішеннях виключно зразка 2009 року. А от у 2005 і 2000 роках, коли, здавалося б, у судових позовах ТХІ та «Інтеркомі ЛТД» поставили крапку, судді були пильніші.
Різні громади Херсона об’єдналися в спільну акцію, яка офіційно називалася «молитовне стояння», біля стін будинку обласної державної адміністрації, щоб підтримати вимоги своїх братів із Таврійського християнського інституту. Ініціатор акції ректор ТХІ Валентин Синій вважає, що віруючі пішли на такий не зовсім звичний для них крок свідомо. І в них були на те досить вагомі причини.
Наприклад, за словами отця Іоанна (Замараєва), у Свято-Стрітенського кафедрального собору нещодавно Зеленовська селищна рада «вилучила» поле, де вирощували сільськогосподарські культури для потреб соціальних програм громади і яке належало їй 15 років. Причому ця процедура «чесного вилучення» земельної ділянки відбувалася без будь-якого офіційного попередження чи повідомлення.
Пастор церкви Велике Доручення Віталій Шелухін нарікає на те, що періодично з’являються охочі заволодіти власністю їхньої громади — спорудою, піднятою на кошти парафіян практично з руїн у центрі Херсона. Були зазіхання рейдерів-«невидимок» і на центр дитячої соціальної реабілітації «Орля», який належить новокаховській церкві Різдва Христового й відновлюється також на пожертви віруючих християн. І, на жаль, це не всі приклади рейдерського наступу на власність релігійних громад Херсонщини, зафіксовані останнім часом.
Сьомого травня протистояння віруючих і можновладців у Херсоні, що було почалося, закінчилося на мажорній ноті. Близько тисячі віруючих із 20 громад молилися на площі Свободи за владу. До віруючих вийшов губернатор Борис Силенков і запевнив, що він підписав розпорядження про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо землевпорядження для складання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою ТХІ. (За дужками залишимо непрості переговори священнослужителів із керівництвом облдержадміністрації, яке заявляло, що «під тиском» рішення не ухвалюватиме.)
Хай там як, але перший крок до врегулювання конфлікту зроблено: із цього моменту Херсонська облдержадміністрація «перемкнула» на себе можливі претензії з боку «невидимок» з «Інтеркомі ЛТД». А вони, цілком можливо, можуть і далі проявлятися у вигляді різних судових позовів. Тільки навряд чи фірмі, яка офіційно перебуває на межі банкрутства, під силу змагатися з облдержадміністрацією. Хоча...
Знайти бодай когось із фірми ТОВ «Інтеркомі ЛТД», яка зазіхала на земельну ділянку 4,8 га в Антонівці Херсонської області з ринковою вартістю (в цінах минулого року) не менш як мільйон доларів США, виявилося справою непростою. І практично нездійсненною. Офіційний директор фірми Анатолій Бабицький, який значиться в реєстрі, скоріше особа віртуальна, ніж реальна. У всякому разі, за жодною адресою — юридичною чи фактичною — його знайти не вдалося. Втім, як не вдалося знайти й сліди очолюваної ним фірми.
Але натомість вдалося виявити кілька дуже цікавих документів. Наприклад, за заявою Державної податкової інспекції в м. Херсоні від
2 березня 2009 року Херсонський господарський суд 30 березня цього року своєю постановою визнав, відповідно до ст. 52 Закону України «Про банкрутство», ТОВ «Інтеркомі ЛТД» банкрутом і призначив процедуру його ліквідації. Проте це аж ніяк не завадило «невидимкам» з «Інтеркомі ЛТД» 6 квітня 2009 року звернутися до Запорізького апеляційного суду з новим судовим позовом проти Таврійського християнського інституту. Цікавий факт, чи не так? Такий-от знахабнілий банкрут!
На жаль, поспілкуватися з арбітражним управителем В’ячеславом Косовським, який за рішенням суду проводив процедуру ліквідації ТОВ «Інтеркомі ЛТД», навіть по телефону до пуття не вдалося. Дізнавшись, якою саме фірмою цікавиться журналіст, він узагалі перестав відповідати на дзвінки. Щоправда, згодом у телефонному режимі поговорити з ним усе-таки вдалося, але арбітражний управитель так і не зміг пригадати жодного прізвища керівників ТОВ «Інтеркомі ЛТД». Дивно? Тим більше що 8 травня — після того як ми впритул зайнялися цією фірмою — «Інтеркомі ЛТД» сплатила борг у сумі 33 тис. грн. і процедуру банкрутства щодо неї було припинено.
От як буває: управитель понад місяць займається ліквідацією підприємства, яке протягом п’яти останніх років у податкову інспекцію здавало звіти з «прочерками», з кимось домовляється про погашення боргів, а от із ким саме — не пам’ятає. І водночас хтось невидимий від цієї фірми протягом місяця ходить по кабінетах облдержадміністрації і показує якусь копію судового рішення Запорізького апеляційного суду від 6 квітня 2009 року, намагаючись пригальмувати підписання губернатором розпорядження щодо земельної ділянки для ТХІ. І йому це майже вдалося б, якби християни не влаштували масову акцію тихого протесту під вікнами Херсонської облдержадміністрації.
Коли ж чиновників запитуєш: яким чином до них потрапила копія судового рішення, якщо облдержадміністрація не є стороною провадження, то чуєш відповідь — неофіційним. Тобто офіційні особи неофіційним шляхом від невстановлених осіб отримують копію судового рішення!