UA / RU
Підтримати ZN.ua

Захід псує найбідніші країни

Україна посідає 118-те місце в рейтингу корумпованості, опублікованому всесвітньою коаліцією з протидії корупції Transparency International...

Автор: Оксана Мариненко

Україна посідає 118-те місце в рейтингу корумпованості, опублікованому всесвітньою коаліцією з протидії корупції Transparency International. Про це свідчать дані дослідження, в якому наведено рейтинг 180 держав за рівнем сприйняття корупції в державних секторах, повідомляють «Украинские новости».

Індекс сприйняття корупції ґрунтується на даних із 14 дже­рел, наданих 12 незалежними організаціями за останні два роки.

До числа країн із найбільшим Індексом сприйняття корупції (ІСК) — корупція практично відсутня — потрапили за порядком зайнятих місць Данія, Фінляндія, Нова Зеландія, Сінгапур, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Швейцарія, Канада, Норвегія.

Серед країн колишнього СРСР найкращі показники в Естонії (28-ме місце), тим часом Литва і Латвія поділили 51-шу позицію.

США посіли 20-те місце, Польща — 61-ше, Росія посіла 143-ю позицію, а Білорусь — 150-ту.

Нагадаємо, що 7 серпня президент Віктор Ющенко обвинуватив Кабінет міністрів у тому, що він імітує боротьбу з корупцією і не вживає для цього жодних дієвих заходів. Служба безпеки України в 2006 році виявила 1795 корупційних проявів.

Водночас Transparency International заявила, що західні транснаціональні корпорації та фінансові центри найчастіше «причетні до розвитку корупції в найбідніших країнах». Про це написала в четвер впливова британська ділова газета Financial Times.

«Берлінська група випустила щорічний «Рейтинг сприй­няття корупції», який показує, наскільки високим вважають рівень корупції в різних країнах світу. Представники організації опрацювали дані 14 опитувань, проведених серед експертів і бізнесменів.

Данія, Фінляндія і Нова Зеландія виявилися найменш корумпованими країнами — усі вони набрали 9,4 бала. Тим часом М’янма і Сомалі продемонстрували найгірші показники з усіх 180 країн, які ввійшли до списку, набравши по 1,4 бала. За цією шкалою десять балів означають «стовідсоткову законність», а нуль — «тотальну корупцію», — зазначає Transparency International, яку цитує InoPressa.

«Багато урядів, компаній та підприємств використовують цей рейтинг як критерій корумпованості. Цього року він свідчить, що ситуація в ряді великих промислово розвинених країн порівняно із 2006 роком змінилася на гірше. Так, показник Великобританії знизився з 8,6 бала до 8,4; Німеччини — із 8,0 до 7,8; США — із 7,3 до 7,2. Значного прогресу досягла Італія: якщо торік її показник становив 4,9 бала, то в 2007 році — уже 5,2», — ідеться у статті.

Х’югетта Лабель, котра очолює Transparency International, розкритикувала міжнародні корпорації за застосування подвійних стандартів. У власних державах ці компанії дотримуються закону, натомість у бідних країнах пропонують хабарі, заявила вона вранці у середу, виступаючи в Лондоні. «Хабарі, які дають корумпованим чиновникам змогу вести в найбідніших країнах шикарний спосіб життя, найчастіше вони отримують від міжнародних компаній, зареєстрованих у заможних державах світу, котрі посідають найвищі місця в рейтингу», — пояснила вона.

«Крім того, група зазначила: «заможні країни повинні жорсткіше контролювати свої фінансові центри», оскільки ті дають корумпованим чиновникам можливість «переміщати, приховувати і вкладати свої незаконно отримані кошти». Наводячи приклади того, як важко повертати «вкрадені кошти» на Філіппінах та в Нігерії, Transparency International закликає запровадити значно суворіші правила. «Провідні банківські центри повинні розробити єдину прискорену процедуру виявлення, заморожування та повернення коштів, отриманих від корупції». Рейтинг свідчить: Ірак сприймають як країну, рівень корупції в якій невпинно зростає. Ірак посідає 178-те місце, і набрав лише 1,5 бала (у 2006 році цей показник становив 1,9). Афганістан цього року вперше ввійшов у рейтинг і набрав 1,8 бала. За словами Лабель, корупція паразитує на розвитку, особливо в найбідніших країнах. «Попри певні досягнення, корупція відтягує на себе величезні ресурси, котрих украй потребує освіта, охорона здоров’я та інфраструктура», — ідеться в публікації.