Нині несвідомій частині населення вельми дохідливо пояснюють: якщо ви, громадяни, мерзнете, то це винятково тому, що, мовляв, як платите, так і живете. При цьому, правда, часом тактовно замовчують, що значно зліснішими неплатниками (і куди масштабнішими) є деякі підприємства-боржники. Але, виявляється, є ще й третій бік, третя ділянка втрат енергоресурсів, і, судячи з усього, досить серйозна.
Йдучи вулицями та бачачи незліченну кількість кіосків, магазинчиків, інших «точок», ви не замислювалися над тим, звідки всі вони черпають електроенергію та інші ресурси? І найцікавіше — як саме розплачуються? А от у Миколаєві працівники головного управління контролю міської ради зацікавилися цим. І яких тільки кулібіних не виявили! Зі 160 перевірених підприємств у 44 безпардонно користувалися енергоресурсами, не побажавши навіть укласти узвичаєні договори з постачальниками. Майже третина перевірених дрібних, та й не дуже дрібних підприємств, заробляючи гроші, часто чималенькі, воду, тепло й електроенергію, безсоромно черпають із міських ресурсів і — чого вже там розмінюватися на дріб’язки — без будь-якої оплати. Виявилося, що десятки магазинчиків, підприємств побутового обслуговування самовільно підключилися до електромереж, водопроводу й вельми активно використовують міські комунікації.
Особливо отетеріли контролери, коли з’ясували, що міська громада, виявляється, спонсорує... квітковий ринок, розташований на перехресті двох центральних вулиць Миколаєва. Щоб донести до споживачів ніжні квіти свіжими й неушкодженими, тут спокійнісінько використовують за рахунок тих-таки споживачів близько півсотні електроламп по 150—200 вт. Як таке могло статися? А дуже просто: знайшлися, виявляється, серед майстрів квіткових справ умільці, котрі на ти з електрикою. Вони підвели до рідного ринку проводку від сусіднього стовпа, та й край.
А найвражаюче, що після перевірки й низки розпоряджень керівникам цього ринку розкрадання електроенергії не припинилися. Більше того, завітавши сюди через тиждень, контролери знову отетеріли, виявивши, крім уже згадуваних ламп, ще й ...стаціонарний обігрівач, який теж «за обидві щоки» жер кіловати.
У місті не один десяток кіосків, господарі яких примудрилися якимись шляхами підключитися до силових щитів житлових будинків. Навіть такі дохідні підприємства, як, даруйте, платні туалети, теж не відстають від «колег». Частина їх, користуючись водою та електроенергією, не платить за це ні копійки, принаймні — офіційно.
З’ясувався і ще один, не менше хитрий спосіб обману: коли вже платити за комуналку, то хоча б за зниженими тарифами. Підприємства, офіси, склади й інші приміщення яких розташовано в житлових будинках, дометикувалися оплачувати свої комунальні витрати за нижчими тарифами, встановленими для населення. Це, знов-таки, неабияка кількість різних фірм і фірмочок, часом — із вигадливими іноземними назвами — крадуть цілком по-нашому. Приміром, за паперами опалення вважається демонтованим, а насправді обстановка в прямому й переносному значенні цілком тепленька, хоча гроші в скарбницю за тепло й не надходять.
А тепер про масштаби описуваного зла. У Миколаєві перевірено 160 «точок», а тільки в цьому обласному центрі їх тисячі. Можливо, дивом збережені контролери (колишній народний контроль), і не в змозі перевірити їх усіх. А відомчий контроль, виходить, нічого дивного не бачить? Так, можливо, описані рейди контролерів мало чим відрізняються від рейдів любителів. І, здається, порушників покарають радше морально, ніж за законом, бо немає в таких контролерів права та повноважень штрафувати за допущені розкрадання. Проте й ефективність відомчого контролю викликає сумніви. Тим часом обсяг крадіжок, яких начебто не бачать відомчі фахівці, далеко не маленький. Це величезні суми — загалом йдеться про багато десятків тисяч гривень. Вирішити питання оплати за такі вкрадені ресурси без наведення елементарного порядку наврядчи можливо — платежами тільки свідомих громадян скарбницю енергоринку не наповниш.