Формування нової владної вертикалі на Закарпатті обійшлося без врахування інтересів В.Балоги. Усі намагання «хитромудрого комбінатора» зберегти контроль над областю скінчилися нічим — підвела банальна жадібність. За входження групи «ЄЦ» у коаліцію В.Балога зажадав надто багато. Із джерел, яким можна довіряти, «ДТ» вдалося дізнатися, що, крім посади губернатора області (на яку планувався рідний брат Іван), екс-керівник президентського секретаріату схотів прибрати до рук весь силовий блок на Закарпатті, прилаштувати на ключові посади в центральному апараті СБУ В.Гелетея з Т.Дурдинцем, отримати крісла заступників голів Державної податкової адміністрації та Держмитниці, а для себе персонально — Міністерство з надзвичайних ситуацій. Крім того, представники «ЄЦ» претендували також на посади в Мінвуглепромі та у виконавчій владі Луганщини. Ознайомившись із цим «райдером», хтось із «регіоналів» зауважив: «Можна подумати, що вибори виграв «ЄЦ», а не ПР. «Торг» закінчився тим, що нова влада вирішила відмовитися від послуг В.Балоги, тим більше, що не так уже й потребувала їх. Кажуть, після цього В.Балога тривалий час перебував у, м’яко кажучи, глибокій апатії…
Новим головою Закарпатської ОДА став 53-річний Олександр Ледида. Керівник обласного осередку ПР під час президентської кампанії зумів приємно здивувати своє київське керівництво і неприємно вразити опонентів: у першому турі його шеф несподівано випередив Ю.Тимошенко на три відсотки (Закарпаття стало єдиною областю в Західній Україні, в якій переміг В.Янукович). Утім, цим досягнення О.Ледиди і обмежуються. За час перебування в політиці новий керманич краю зарекомендував себе непублічною, неініціативною й несамостійною постаттю, яка не здатна добиватися поставлених цілей. Промовистий факт: у 2008 та 2009 роках О.Ледида, незважаючи на підтримку владних і силових структур, двічі програв проміжні вибори в Баранинську селищну раду, до якої входить і його рідне село Барвінок під Ужгородом (тут також розміщена резиденція обласної ПР). У результаті других виборів селищний голова Павло Чучка навіть позбавив депутатства брата О.Ледиди («ДТ» писало про ці події у вересні минулого року).
У 1999—2001 роках О.Ледида був заступником у губернатора В.Балоги. Навіть очоливши в області представництво такої потужної політичної сили, як ПР, він не зумів позбутися впливу колишнього шефа. Після місцевих виборів 2006 р. ПР увійшла в обласній раді в широку коаліцію з «Нашою Україною», «вершки» з якої зняв одноосібно В.Балога, а під час останньої президентської кампанії О.Ледида виявися єдиним керівником ПР у Західній Україні, котрий перед другим туром згодився співпрацювати з одіозним «ЄЦ» (що врешті-решт зіграло на Закарпатті проти В.Януковича). Останні роки О.Ледида фактично був на підтанцьовці у Балоги, тому не дивно, що в обласному політикумі за ним закріпилася репутація не здатного на рішучі дії. Втім, влада змінює людину. Наскільки новий губернатор виявиться самодостатньою постаттю, покажуть його перші дії, насамперед кадрові призначення. Як стало відомо автору матеріалу, поки що у новій владній команді не зарезервовано жодного крісла для родичів В.Балоги, і це вже можна вважати незаперечним плюсом нового голови ОДА…
Ще одне кадрове призначення на Закарпатті у багатьох викликало не те що подив, а швидше шок. Новим начальником обласної міліції став 47-річний полковник Віктор Русин — один із головних фігурантів справи про фальсифікацію повторних виборів мера Мукачевого у квітні 2004 р. Упродовж останніх кількох років «ДТ» неодноразово писало про В.Русина. 2004 р. теперішній головний міліціонер області обіймав посаду першого заступника начальника УВС і, як стверджує слідство, що його проводила Генпрокуратура, викрав із Мукачівської мерії виборчі протоколи, а затим підшукав підставних осіб, котрі взяли цей злочин на себе. Сам В.Русин усе категорично заперечує, однак докази його вини, які зібрало слідство, дуже переконливі. Ось як описав дії першого заступника начальника міліції на допиті тодішній начальник Мукачівської міської міліції В.Дерновий (що був засуджений у справі про фальсифікацію мукачівських виборів, а днями став начальником УВС на Черкащині):
«...Мені зателефонував начальник УМВС Варцаба і сказав, щоб я скликав своїх заступників, а згодом приїде він. Він приїхав зі своїм першим заступником Русином і повідомив, що надійшла вказівка Генеральної прокуратури України про те, щоб на ранок уся виборча документація була в Києві, і що Русин знає, що робити. Ми поїхали в міськвиконком. Біля кабінету №52 стояли хлопці з охорони. Русин цим хлопцям сказав, що вони вільні, тобто відіслав їх від кабінету №52. Після цього штовхнув плечем двері кабінету, які були опечатані декількома стрічками, і зайшов у кабінет, де ввімкнув світло. Я стояв на порозі кабінету, тобто у дверях. Русин почав передивлятись пакети, яких там лежало багато. Він відібрав один, поклав собі під куртку і вийшов з кабінету. Коли виходив, то сказав: «Це саме те, що було потрібно». Потім сказав мені, що виніс протоколи про результати виборів...»
Події в Мукачевому викликали величезний резонанс. 12 травня Верховна Рада своєю більшістю навіть прийняла постанову, якою рекомендувала міністру М.Білоконю звільнити начальника закарпатської міліції В.Варцабу (ще один фігурант справи про мукачівські вибори, призначений днями начальником УВС на Прикарпатті) та В.Русина. До речі, за цю постанову голосувала й частина фракції «Регіони України». Після цього, щоб утриматися на посадах, міліцейське начальство на Закарпатті стало гарячково шукати цапа відбувайла, який за грошову винагороду взяв би на себе викрадення протоколів. Оскільки все робилося поспіхом, пошуки не становили секрету для мукачівської «братви». Радник тодішнього губернатора І.Різака, кримінальний авторитет В.Паульо (він же Чалий), який брав у цьому безпосередню участь, згодом розповів слідчому, як усе відбувалося: «Замовником цього був начальник міліції, який підійшов і попросив знайти людину, котра взяла б на себе викрадення виборчих протоколів. Він обіцяв заплатити будь-яку суму грошей, називав 50 тисяч доларів і більше. Потім від нього прийшов Віктор Русин — перший заступник начальника УМВС — і почав «збивати» ціну до 10 тисяч. Казав, що за те нічого не буде, він це обіцяє. Тобто мав на увазі, що тій людині, котра візьме на себе злочин, покарання буде невелике — може, рік, може — два роки в’язниці, а може — взагалі умовний строк.
Згодом, коли раніше судимий О.Пиричак погодився взяти на себе злочин, Русин приніс мені 10 тисяч доларів США, які я передав посередникові Юркові. Русин та Варцаба були в цьому дуже зацікавлені...»
Зі знайденим цапом-відбувайлом повелися не по-джентльменському: замість 10 тисяч заплатили 7 тисяч доларів, решту привласнили посередники. Сам Пиричак після затримання й «зізнання» у крадіжці протоколів настільки непереконливо грав свою роль, що слідчий Генпрокуратури навіть відмовився пред’являти йому обвинувачення. Після цього в Мукачівському міськвідділі стався взагалі анекдотичний випадок. Як стверджують матеріали, передані до суду, В.Русин викликав до себе з ізолятора Пиричака й прямим текстом запитав, чому той так слабко відпрацьовує гроші. Затриманий, не маючи й гадки, що його роль «писалася» міліцейським керівництвом, став усе палко заперечувати. Тоді перший заступник начальника міліції в його присутності зателефонував Паульо й зажадав пояснень, чому той не віддав Пиричаку гроші. Зрештою, все стало на свої місця, і затриманий пообіцяв поводитися переконливіше.
І Дерновий, і Паульо, і Пиричак усі свої показання підтвердили під час очних ставок із Русином, а також на відтворенні обставин злочину. Показання останніх двох підтверджують і роздруківки телефонних операторів, які свідчать, що під час розмови В.Русина з О.Пиричаком у Мукачівському міськвідділі міліції перший заступник начальника справді телефонував В.Паульо. Утім, буквально за тиждень до призначення В.Русина начальником ГУМВС Мукачівський міськрайсуд… закрив кримінальну справу щодо нього за відсутністю складу злочину. Тепер обласна прокуратура вивчає законність цього рішення, однак малоймовірно, що теперішній начальник міліції справді буде засуджений,— правоохоронні органи і правосуддя неодноразово демонстрували тонке розуміння політичної доцільності. Таким чином, Закарпаття отримало начальника міліції, обвинувачуваного у серйозних посадових злочинах, справа якого все ще перебуває на стадії судового розгляду. Такий факт навряд чи раніше був в історії України (та й не лише України).
Найцікавіше, що кримінальне переслідування В.Русина не пов’язане з відстоюванням ним інтересів Партії Регіонів. Ця політична сила взагалі не була причетна до виборів мера Мукачевого. Причину цього кадрового призначення слід шукати у давніх зв’язках теперішнього начальника ГУМВС із близькими родичами представників Закарпаття в Конституційному суді. Нова влада до побажань цього судового органу перед розглядом питання про конституційність нової коаліції ставиться дуже уважно. Тим більше якщо йдеться про таку «дрібницю», як посада начальника міліції в котрійсь із західних областей.
Відрекомендовуючи В.Русина особовому складу, перший заступник міністра МВС Сергій Черних, сказав: «Ця людина працювала на різних посадах і зарекомендувала себе з позитивного боку». Після чого окреслив пріоритети в роботі закарпатської міліції — захист прав та свобод людини, поліпшення роботи з викриття корупції та посадових злочинів, особливо серед посадових осіб, працівників правоохоронних і контрольних органів… Тут, як мовиться, без коментарів.