Вища рада правосуддя у 2025 році знову може втратити повноважність через недобір її членів та той фактор, що у березні наступного року у двох суддів закінчиться термін повноважень. Цей фактор матиме суттєвий вплив на правове поле України, пише експертка з судової реформи Лабораторії законодавчих ініціатив Каріна Асланян у матеріалі «Перемовини про вступ до ЄС: правосуддя та права людини».
ВРП має складатись із 21 члена і вважається повноважною за умови обрання щонайменше п'ятнадцяти таких членів. При цьому термін повноважень обраних членів ВРП становить чотири роки і не більше двох термінів поспіль. При цьому обрання таких членів є доволі тривалою процедурою. На сьогодні до складу ВРП не призначені два представники від президента та не обрані два представники від з’їзду адвокатів.
«Складність системи обрання членів ВРП спрямована на забезпечення її незалежності, проте створює ризики для її формування та дієздатності», - зазначив заступник голови ВРП Дмитро Лук’янов, який доповідатиме про роботу ВРП і ВККС після відновлення їхніх функцій та стан незалежності судової влади під час зустрічі українських посадовців та представників Євросоюзу в межах скринінгу українського законодавства на відповідність правовим нормам ЄС.
Він нагадав, що у березні 2025 року у двох членів ВРП закінчується строк повноважень і в Раді залишиться мінімальний кворум із 15 членів.
«Це створює загрозу повторення ситуації 2022 року, коли ВРП втратила повноважність і не здійснювала конституційних функцій протягом року. Така ситуація може мати місце як через збіг обставин, особливо в умовах війни, так і бути наслідком цілеспрямованої політики певних суб’єктів», - зазначає він.
У ВРП схиляються до думки, що проблему, яка назріває у роботі Ради, можна розв’язати на підставі рекомендацій Консультативної ради європейських суддів і Венеціанської комісії, яка рекомендувала запровадити у законодавство правило: «повноваження члена ради припиняються виключно внаслідок законного обрання нового члена, що забезпечить безперервність діяльності Ради, навіть якщо парламент (або інший суб’єкт) провалив голосування з обрання нових членів».
Загалом Гацелюк зазначив, що Єврокомісія добре розбирається в стані справ в правовій системі України і ставить запитання, відповіді на які є дуже корисними для подальшого розвитку української державності.
«З тих запитань, відповіді на які хоче почути Єврокомісія, я не побачив жодного нерелевантного. Це дуже допоміжний інструмент. Це можливість ще раз подивитися на себе з боку, спланувати подальші дії. Від України вимагаються конкретні терміни, індикатори, засоби вимірювання. Це все часто використовується в проєктному менеджменті або в сфері вироблення політики, де дуже чітко видно, до якого результату ми йдемо в тому чи іншому аспекті і коли цей результат планується», - додав він у коментарі Асланян.