З початком повномасштабного вторгнення Росії українці зіштовхнулися з великою кількістю військових злочинів із боку країни-агресорки. Лише впродовж 9 місяців ми побачили сотні тисяч грубих порушень прав людини та звичаїв війни. Під обстріли й авіаудари потрапляють мирні громадяни, карети швидкої допомоги, дитячі будинки та лікарні. Окупанти вбивають, ґвалтують і викрадають місцеве населення, руйнують його помешкання та іншу цивільну інфраструктуру.
За офіційними даними, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні загинуло майже 8 тисяч цивільних осіб, із них — 430 дітей. Поранених — майже 11 тисяч. При цьому, за неофіційними даними, лише під час блокади Маріуполя загинуло понад 20 тисяч осіб. Саме тому важко уявити, скільки людей насправді постраждало внаслідок відкритої збройної агресії Росії. Ми починаємо звикати до статистики. Однак за кожною новою цифрою — конкретна доля, конкретна трагедія таких самих людей, як і ми. Ці історії не повинні бути горем лише однієї людини, їх має відчувати весь світ.
Європейський суд з прав людини залишається чи не єдиним органом, куди українці можуть звернутися задля встановлення правосуддя. При цьому дедлайн подачі скарг до ЄСПЛ стосовно Росії спливає вже за два місяці — в середині січня. Українці мають можливість звернутися до Суду й сподіватися, що в майбутньому отримають рішення, котре задовольнить їхню скаргу і буде використане у кримінальних справах проти найвищого керівництва РФ та її офіцерського складу.
ЄСПЛ і покарання військових злочинців на практиці
Практика ЄСПЛ не обмежується кейсами, що стосуються порушень прав людини в Україні. На середину вересня 2022 року розгляду в Суді очікувало майже 17,5 тисячі заяв проти РФ. Серед них — справи «Кіпр проти Туреччини», «Азербайджан проти Вірменії», «Грузія проти Росії». Сюди ж варто зарахувати індивідуальні скарги громадян щодо збройних конфліктів у Чечні.
Справи, які будуть або вже ініційовані Україною як державою чи українцями окремо, мають більш комплексний характер. Повне ігнорування Росією правил ведення війни, вчинення країною-агресоркою актів ракетного терору та тисячі вже задокументованих фактів таких порушень є прецедентними для ЄСПЛ і мають бути взяті Судом до уваги під час розгляду справи по суті. Саме тому у правозахисників сьогодні багато простору для звернення в ЄСПЛ. Однак є одне «але». У середині березня Російську Федерацію офіційно виключили з Ради Європи після 26 років членства. Це означає, що вже найближчим часом усі документи, які поширювалися на Росію, припинять свою дію, а ЄСПЛ зупинить свою юрисдикцію для Росії.
Попри це, 23 червня Україна подала до ЄСПЛ міждержавну заяву проти РФ. Вона стосується низки порушень державою-агресоркою прав людини на початковому етапі російської війни. Цю заяву було офіційно зареєстровано канцелярією Суду і прийнято до розгляду.
Подання заяв до ЄСПЛ: у чому основна місія заявників
Для України сьогодні подання заяв щодо порушення прав людини означає не тільки надію на відновлення справедливості, а ще й можливість зафіксувати російські злочини на міжнародному рівні. Рішення ЄСПЛ — це рішення судової інституції, яке має свої юридичні наслідки. Серед них — притягнення Росії до юридичної відповідальності, зобов’язання відшкодувати заподіяну людям шкоду та удар по міжнародному авторитетові Росії як держави.
Систематична фіксація злочинів РФ в Україні в усіх можливих її формах і засобах — дійовий механізм, який не дозволить країні-агресорці уникнути відповідальності за скоєні злочини і стане додатковим аргументом для проведення міжнародних перемовин на вигідних Україні умовах. Процедура звернення до ЄСПЛ — один із тих ефективних інструментів впливу на Росію на міжнародній арені, що дає змогу Україні використовувати додаткові аргументи для посилення санкційної політики держав-партнерів. Крім того, важливо максимально консолідувати заявників і скарги по абсолютно різних напрямах. Так до ЄСПЛ потраплять скарги, які матимуть перспективу ухвалення рішення і допоможуть Україні притягувати до відповідальності воєнних злочинців РФ в інших міжнародних судах.
Виклики і можливості для міжнародного права
Не треба плекати ілюзій, що рішення ЄСПЛ буде швидким, особливо з урахуванням цифр та заяв, які подано на сьогодні. Важливо об'єктивно розуміти, що частина скарг до ЄСПЛ може бути об'єднана в одну категорію й розглянута комплексно. Очевидно, що рішення не буде озвучене найближчим часом, однак безпрецедентність російської війни в Україні та той виклик, який вона поставила перед міжнародним правом, роблять ці справи пріоритетними для розгляду.
Другий момент — рішення, які будуть прийняті ЄСПЛ, потребуватимуть також виконання у контексті компенсацій. Дискусії щодо того, як забезпечити виплати за компенсаціями та як їх стягнути з РФ, тривають. Після отримання рішення від ЄСПЛ виконати його в РФ буде фактично неможливо. Проте абсолютно виваженим і обґрунтованим стане рішення включити компенсації до загального договору, за яким Росія буде зобов'язана сплачувати компенсації і репарації як Україні, так і громадянам окремо.
Третя особливість — справи, з якими громадяни звертаються до ЄСПЛ, мають абсолютно вирішальний характер для майбутньої системи міжнародного права та системи правового порядку.
Очевидно, що російська війна в Україні ставить питання негайного перегляду архітектури захисту прав людини, особливо під час конфліктів. Наявна виявилася малоефективною.
Аналіз і підготовка скарг до ЄСПЛ дозволить запропонувати способи, які допоможуть запобігти таким порушенням.
Європейський суд з прав людини має сталу практику, що оперує поняттями ефективного контролю і закладає їх в основу присудження компенсації та визнання порушень винною стороною. Деякі правозахисники бачать проблему в доведенні наявності ефективного контролю на територіях, де РФ розпочала відкриту агресію проти України. Насправді така практика існує. Це підтверджують справи Грузії та Чечні проти Росії. Водночас саме безпрецедентна відкрита агресія, системний терор цивільного населення та абсолютно інший характер війни Росії проти України мають визначити інші підходи ЄСПЛ до вирішення справ.
Стає дедалі зрозуміліше, що поняття війни в міжнародному праві застаріло й потребує переосмислення.
Відкрита агресія РФ проти України — це прецедент, якого не було на Європейському континенті з часів закінчення Другої світової війни. Цей прецедент повинен мати відповідну реакцію в ЄСПЛ. Саме тому перспектива очікування від Суду інших підходів у процесі розгляду заяв України проти Росії — висока.
Скарги в ЄСПЛ: чому важливо звертатися до Суду
Робота правозахисників над підготовкою скарг і звернень до ЄСПЛ ставить кілька дуже важливих завдань. Перше — досягти правосуддя, незалежно від того, які складнощі чекатимуть нас на етапі виконання рішень. Сам факт винесення цих рішень і їх фіксація Російською Федерацією не дозволять іншим країнам, у тому числі європейським партнерам, повернутися до розмов із РФ у довоєнному форматі.
Друге завдання — сатисфакція для самих заявників і жертв правопорушень. Ми потребуємо цієї сатисфакції, щоб весь світ знав і пам'ятав про злочини, які вчинила Росія.
Третє — комунікаційна складова. Кожна країна живе своїми проблемами і має власні інтереси. Сьогодні ми спостерігаємо, як держави поступово повертаються до своїх внутрішніх справ і забувають про війну в Україні. Ці справи і під час їх розгляду, і за результатами будуть постійним нагадуванням про трагедії, які війна принесла в Україну.
Четверте завдання — використання рішень у майбутніх справах України як проти РФ, так і проти російських воєнних злочинців. Кожне рішення Суду стане доказом у майбутніх кримінальних справах проти найвищого керівництва РФ та її офіцерського складу.
Сьогодні Україні випала складна місія — показати зло і довести, що воно може бути покаране. Саме наша країна має сумну нагоду порушити питання неефективності міжнародного права, норми якого визначені, але не застосовуються належним чином і не мають механізму впливу. Країни, які перетинають «червоні лінії» та ставлять під сумнів світовий порядок, роблять це, бо відчувають безкарність. Єдиний спосіб зупинити небезпечну тенденцію — забезпечити їхню відповідальність та невідворотність покарання. Сьогодні це вже питання виживання світу в осяжній перспективі.
Більше матеріалів Олени Сотник читайте за посиланням.