Відтоді як було винайдено зброю, їй уготована велика й водночас жорстока доля. Зброя підносила людину і скидала її, ставала предметом гордості та заздрості, величі й марнославства, знаряддям подвигу та злочину. І уготовила їй такий жереб людина. Експерти-балісти відносяться до числа тих, хто уособлює світлий бік історії зброї, хто покликаний боротися зі злочинністю. Про їхню роботу наша розмова з начальником Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ) МВС України генерал-лейтенантом міліції Іваном Красюком:
— Історія балістики бере свій початок, загалом, із рядового випадку, який спочатку анітрохи не віщував настільки бурхливого розвитку цієї галузі криміналістики. 1835 року під час розслідування вбивства один із лондонських поліцейських на прізвище Годдард звернув увагу на виступ у кулі, вийнятій із загиблого. Мабуть, у цій історії певну роль зіграло везіння, але при обшуку на квартирі одного з підозрюваних поліцейські виявили форму для виливання свинцевих куль, що мала заглиблення, яке при порівнянні повністю збіглося з виступом на кулі. Господар оселі був настільки здивований такою прозорливістю сищиків, що відразу зізнався у скоєному злочині.
Своєю ж назвою ця галузь криміналістики зобов’язана балісті — метальній машині, що використовувалася давніми греками та римлянами при облозі і штурмі ворожих фортець.
Задля справедливості слід зауважити, що після цього випадку людям знадобилося ще майже сторіччя, аби переконатися: попри позірну однаковість у виготовленні та принципі дії вогнепальної зброї, у кожної марки зброї, як, утім, і у кожного «ствола», є свої особливості, що допомагають їх відрізняти. Іншими словами, як кожна людина має свої неповторні папілярні візерунки на руках, так і кожна одиниця зброї має свої, іноді не помітні оку, відмінності. За допомогою мікроскопа людині вдалося побачити особливості, що відрізняють кожну одиницю зброї. Проте поки при дослідженнях користувалися лише одним мікроскопом, важко було говорити про справжню науковість подібних експериментів. Ось чому попередники сучасних балістів і прийшли до ідеї порівняльного мікроскопа, сконструйованого 1925 року американцем Грейвелом. Тепер експерт бачив перед собою дві багаторазово збільшені кулі і мав можливість ідентифікувати їх.
Власне, такий підхід до балістичних досліджень використовується і сьогодні. Звісно ж, якщо не порівнювати технічну оснащеність сучасних балістичних лабораторій.
Показовим прикладом повсякденної роботи експертів-балістів може послужити участь у лютому нинішнього року спеціалістів НДЕКЦ УМВС України в Запорізькій області, де в найкоротші строки було розкрито убивство чоловіка в м. Мелітополі, здійснене з використанням вогнепальної зброї. Тоді при огляді місця події працівники міліції як речові докази вилучили три гільзи до мисливської рушниці. Незабаром у підозрюваного було вилучено й відправлено на експертне дослідження мисливську рушницю «Сайга» і патрони до неї. Проведеним балістичним дослідженням установлено, що дане убивство зроблено з використанням саме цього «ствола». Після пред’явлення результатів дослідження підозрюваному нічого не залишалося, як визнати свою причетність до злочину.
— Іване Прокоповичу, одним із основних напрямів у роботі експертів-балістів є формування і ведення централізованого обліку куль, гільз і патронів зі слідами вогнепальної зброї, вилученої з місць скоєння злочинів...
— Центральний загальнодержавний облік куль і гільз, вилучених із місць скоєння злочинів із застосуванням вогнепальної зброї, здійснюють працівники відділу балістичних, трасологічних експертиз і обліку нашого державного центру. Торік Центральна кулегільзотека уже відзначила своє десятиріччя.
Звісно, сьогодні в експертних підрозділах великих розвинених країн усі об’єкти кулегільзотек внесені в електронні бази даних, і порівняння об’єктів ведеться в автоматичному режимі. На жаль, більшість із протестованих нами автоматизованих балістичних систем, виготовлених за кордоном, передусім орієнтовані на сліди зброї іноземного виробництва, а тому не повною мірою влаштовують нас. Хоча, гадаю, ця проблема буде вирішена вже найближчим часом. Поки ж наші експерти продовжують проводити перевірку зброї в «ручному режимі». Це дуже кропітка і складна праця, у якій головними помічниками фахівця-баліста є його досвід, очі та мікроскоп.
— Які ж результати цієї праці?
— Щороку експерти-балісти ДНДЕКЦ МВС України в середньому проводять близько чотирьох тисяч перевірок, певна частина яких дає позитивний результат. Нерідкими є також випадки встановлення зброї, використаної при скоєнні двох і більше злочинів, причому в різних регіонах України. Приміром, завдяки нашим фахівцям, удалося об’єднати три злочини, скоєні із застосуванням одного й того ж пістолета в Києві, Дніпропетровську і Синельниковому Дніпропетровської області. Сам же пістолет був вилучений у місті Жовті Води. Ще три злочини, жертвами яких стали четверо осіб, були скоєні із застосуванням одного «Браунінга», що «засвітився» у різних населених пунктах Чернігівської області. Злочинну «біографію» цього «ствола» в ході проведених перевірок теж установили експерти-балісти державного центру.
Подібних прикладів достатньо. Однак життя не стоїть на місці, і перспективи розвитку цього виду криміналістичних досліджень, як і використання кулегільзотек, величезні.
Тому наша мета — створення Державної кулегільзотеки, що об’єднала б кулегільзотеки всіх рівнів у єдину мережу. Це, у свою чергу, суттєво розширило б можливості і роль експертних підрозділів у правоохоронній діяльності.