…«Прокуратура Чернігівської області. Головному редактору газети «Дзеркало тижня» Володимиру Мостовому. У № 40 (619) від 30.09.2006 року опублікована стаття В.Фоменка та І.Хоменка «Зона поразки»… Як вбачається, відомості по кожному з наведених у вказаній статті фактів носять неповний узагальнюючий характер у досить вільній інтерпретації. Як наслідок, висновки, зроблені В.Фоменком та І. Хоменком, є передчасними та поверховими».
Жодного рядка з нашим підписом у сороковому номері «ДТ» за нинішній рік опубліковано не було. Зазначений текст надруковано у номері тридцять сьомому.
«Особою, яка в статті «Зона поразки» фігурує як «кілер місцевого злочинного угруповання» та позначена літерою «М», найімовірніше може бути Марченко В. Ю., 1975 р.н., який проживав у Чернігові та помер 11.04.2005 р. в Чернігівському онкологічному диспансері через рак крові… У 2004—2005 роках у зв’язку з розслідуванням резонансних кримінальних справ, порушених за фактами вбивства Атрощенка, Бучковського та Литовченка, вищевказаний Марченко В. Ю. перевірявся на причетність до цих злочинів, а також до інших резонансних вбивств, вчинених на території області… Проведеною перевіркою достовірних та достатніх доказів, які б вказували на причетність останнього до скоєння зазначених злочинів, не встановлено. У 2003—2002 роках внаслідок перерозподілу сфер впливу між акціонерами ЗАТ «Ринковий комплекс «Нива» виникли конфліктні ситуації, що стало приводом для появи у Марченка В. Ю. підозри про те, що він був заражений зацікавленими в його усуненні від справ ринку особами вищевказаною невиліковною хворобою шляхом поміщення до його автомобіля ВАЗ-21099 радіоактивної речовини». «…встановлено, що радіаційний фон в автомобілі не перевищує допустимих норм. Таким чином, для висновків про фізичне усунення Марченка В.Ю. або ж його умисне зараження невиліковною хворобою немає законних підстав».
У статті йшлося не про ринок «Нива». Відправною точкою її стала інформація про можливу причетність чернігівських організованих угруповань до вбивств, скоєних за межами регіону. Зокрема В.Гетьмана.
Про «чернігівський слід» у гучних справах ми запитали в народного депутата Володимира Стретовича. Той відповів, що комітет з питань боротьби з корупцією й оргзлочинністю відомості такого роду мав. Запитання прозвучало на прес-конференції. Але, відповідаючи, Стретович назвав лише першу літеру прізвища підозрюваного. Як обласна прокуратура змогла вгадати, що йшлося саме про Марченка? Відповідь може бути одна: чернігівські прокурорські чиновники мають ті ж самі відомості, що й київські нишпорки. Навіщо переводити стрілки на іншу історію? Криваву, але місцевого масштабу?
…«08.06.2002 р. СВ по розслідуванню ДТП Чернігівського МВ УМВС в Чернігівській області порушено кримінальну справу № 30/0646, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинула Падалка Н.С.» «…слідство проводилося на недостатньому професійному рівні, допущена тяганина. Це призвело до надходження обґрунтованих скарг потерпілої сторони. У зв’язку з цим прокуратурою області 12.10.06 у відношенні службових осіб спеціального слідчого підрозділу порушене дисциплінарне провадження, а у справі прокуратурою області надані додаткові письмові вказівки…»
…Смертельної травми Наталі Падалці завдав джип, у якому перебували три особи. Місцевий бізнесмен, його майбутня дружина та майбутня теща (вона ж — цивільна дружина одного з керівників області). Вони ні від кого не ховаються. Часу, затраченого обласною прокуратурою на листування з обласною міліцією із приводу цього злочину, Радянському Союзу вистачило, щоб виграти Велику Вітчизняну війну. Єдиним результатом прокурорської активності поки що є «письмові вказівки». Впевнені — цим справа і обмежиться. Бо приблизно за півроку до загибелі Падалки вищезгаданий підприємець збив автомобілем «Опель-Омега» міліцейський патруль (один міліціонер загинув). Зник із місця аварії. І зрештою потрапив під амністію. Досудове слідство у справі вів слідчий міської прокуратури С.Овчаренко. Вдова загиблого міліціонера скаржилася тоді на його дії. Без будь-якого результату. Тепер Овчаренко працює у прокуратурі області.
…«21.12.2002 р. у підсобному приміщенні канцелярського магазину «Від олівця»… був виявлений труп Немировця Р.М., 1982 р.н., старшого продавця цього магазину. В ході розслідування даного факту прокуратурою м. Чернігова дійсно приймались рішення про закриття кримінальної справи, яке скасовувалося прокуратурою області та Генеральною прокуратурою України… 21.12.2002 р. Немировець Р.М. був знайдений в підсобному приміщенні з поліетиленовим пакетом на голові з наступною його фіксацією на шиї липкою стрічкою… Відповідно до висновку посмертної судово-психологічної експертизи (!? — Авт.) в передуючий самогубству час Немировець Р.М. перебував у стані психологічної кризи, що супроводжувалася порушенням його поведінки, наростанням ознак реактивної депресії, явищами емоційного стресу… По справі зібрано достатньо доказів, які вказують на те, що смерть Немировця Р.М. настала внаслідок самогубства».
Чи була загибель Руслана самогубством — встановити не вдасться ніколи. Перш ніж відкрити під тиском преси кримінальну справу, прокуратура близько року відстрілювалася від матері загиблого казенними відписками. Змарнований час перетворив розслідування на безнадійний «глухар». Тоді й було призначено горезвісну «посмертну судово-психологічну експертизу» — як останній шанс врятувати честь мундира. А за гарячими слідами пригоди, наскільки нам відомо, не було виконано навіть найелементарніших слідчих дій. Наприклад, не знято відбитків пальців загиблого, щоб потім можна було порівняти їх із відбитками на рулоні скотчу. Про це, а також про прижиттєві ушкодження на тілі загиблого розповів нам офіцер міліції, на підставі свідчень якого ми й почали працювати над темою. Його колеги підтвердили: тоді, коли ще можна було в усьому розібратися, жодних інших версій, крім самогубства, не відпрацьовували.
…«08.04.2003 р. прокуратурою м. Чернігова у відношенні бухгалтера Чернігівської міської лікарні № 2 Щербини Л.В. була порушена кримінальна справа № 75/2395…».
А вранці першого травня мертву Ларису Щербину вийняли із зашморгу. Кримінальну справу за фактом смерті не порушували.
…«З матеріалів справи слідувало, що в період з 05.03.2000 р. Щербина Л.В. шляхом підробки платіжних відомостей на виплату заробітної плати працівникам лікарні отримала в касі і привласнила 6994,84 грн. та на протязі 2001—2002 та перших двох місяців 2003 року аналогічним образом привласнила 7171,22 грн».
Не запитуємо, як бухгалтер, яка не підписує паперів наодинці, могла роками «мутити» з фінансовою документацією. Не запитуємо про роль у пригоді керівництва лікарні. Не запитуємо, чи є зв’язок між тим, що Щербина виявилася в описаній історії крайньою, і стрімким кар’єрним злетом головлікаря другої міської В.Фаля. (Він не під слідство пішов, а в заступники до тодішнього губернатора В.Мельничука). Нас цікавить інше.
Вихідною точкою журналістського розслідування була інформація про те, що механізм розкрадання не відповідав офіційній версії. І суми були дуже великі. Не рядове розкрадання. А корупція органів влади. Ось що цікавило нас передусім. Публікації в «ДТ» послужили приводом для втручання Ради національної безпеки та оборони України. Ось як відписалася обласна прокуратура перед зазначеним відомством (відповідь від 15.09.05 № 07/1-2204-04 за підписом заступника обласного прокурора Яся):
…«В ході розслідування встановлено, що в період з 03.03.2000 р. до 10.03.2003 року Шербина Л.В., зловживаючи службовим становищем, шляхом підробки платіжних відомостей на виплату зарплати та видаткових ордерів привласнила 78772 грн. 06 коп».
Яка з відповідей містить неправдиві дані — одна чи обидві? Чи передбачено для прокурорських чиновників відповідальність за надання пресі і (або) РНБО явно неправдивих відомостей, і якщо так — хто в даному разі має відповідати?
…«Стосовно не передачі в комунальну власність приватизованих комерційними структурами державних багатоповерхівок перевіркою встановлено, що житлова будівля на вул. Свердлова, 120… в м. Чернігові передана до статутного фонду ЗАТ «Чернігівоблбуд». В подальшому прокуратурою Чернігівської області до вказаного товариства пред’явлено позовну заяву про передачу вказаного будинку в комунальну власність. Рішенням господарського суду Чернігівської області позовні вимоги задоволені… Проте будинок до комунальної власності не переданий, в зв’язку з чим прокуратурою області до Чернігівської міської ради внесений відповідний припис».
Внаслідок незаконної приватизації державі було завдано матеріальних збитків (за даними самої прокуратури — на 620 тис. грн). З цього приводу порушили кримінальну справу. Дуже дивну. Реальних дії у ній не проводили. Особи, котрі провернули аферу з приватизацією, про неї навіть не знали... Слідство померло, не розпочавшись. 30.03.05 на ньому поставив хрест, констатувавши відсутність складу злочину в діях керівництва «Чернігівоблбуду», згадуваний вище С.Овчаренко. На той час — начальник слідчого відділу прокуратури м. Чернігова.
«30.08.2005 р. прокуратурою області порушена кримінальна справа № 78/00782 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ВАТ «ЧеЗаРа». Після виконання всіх необхідних і можливих слідчих дій постановою від 29.062006 р. слідство зупинено на підставі ст. 206 ч.3 КПК. Дана справа вивчалась в Генеральній прокуратурі України».
«ЧеЗаРа» —завод радіоприладів, що має стратегічне значення для України. Про те, як він гинув, як національне надбання перетворювалося на елітні іномарки чиновників, ішлося в нашій статті «Без захисту». Стаття викликала обурення у прокуратурі. Але не оприлюдненими фактами. А тим, що ми не згадали про порушену нею кримінальну справу. Знову-таки — дивну справу. Не здивуємося, якщо ті, над ким прокуратура підняла свій караючий меч, про неї й не чули... Спроба з’ясувати подробиці у слідчого не вдалася. Слідчим виявився С.Овчаренко, який працює уже в прокуратурі області.
«У зв’язку з тим, що ствердження авторів публікації носять вкрай узагальнений та неконкретизований характер, а також не містять даних про осіб, причетних до неправомірних, на думку журналістів, дій, проведення більш ретельних перевірок їх доводів та вжиття додаткових, крім вищевказаних, заходів реагування унеможливлене. Прокурор області А.Василевський».
Прізвища осіб, причетних, на наш погляд, до розкрадання області та злочинів іншого роду, ми називали постійно. Але — безрезультатно. Дві багаторазово згадувані нами в негативному контексті особи балотуються зараз на посаду чернігівського мера. Одна з цих осіб знахабніла настільки, що запозичила назву нашої статті «Жабки» і «бабки» й використовує її у своїй агітаційній кампанії. Що ж стосується інформації про тих, хто звернувся до газети по допомогу, то довіряти її Чернігівській обласній прокуратурі небезпечно. Доля таких відомостей непередбачувана.
…Влітку на нашу електронну адресу надійшов дивний лист. Довідка про розслідування убивства підприємця, депутата Ніжинської міськради П-ка. Публікація документа становила б загрозу життю ні в чому не винних людей. Адже він містив персональні дані свідків злочину.
Як з’ясувалося, матеріал адресувався Генеральній прокуратурі. Прокуратура Чернігівської області відіслала його нам випадково. Добре, якщо тільки нам.