Тернопільщина — одна з найменших за площею та кількістю населення областей України. Аграрна орієнтація економіки, нерозвинена переробна сфера, надто повільний прогрес високотехнологічних галузей — засобів зв’язку, інформаційних систем і т.п. — все це відводить регіонові роль аутсайдера в економічному зростанні України. Однак фінансові оборудки на маленькій Тернопільщині, як свідчить практика, можуть здійснюватися на суми аж зовсім не маленькі. А відтак стає важко виправляти імідж області як пристановища злочинності та інвестиційно непривабливої території. Ділові відносини місцевих підприємців з іноземним інвестором — англійською фірмою «Ронлі Холдінг ЛТД», яка прийшла в область ще два роки тому, дали тривожний сигнал потенційним вкладникам капіталу: щоб не мати зайвих проблем, обминайте, будь ласка, Тернопілля десятою дорогою.
Отож лондонська компанія «Ронлі», згідно з угодою, здійснила попередню оплату 1 млн. 200 тис. доларів США на рахунки українських фірм-партнерів, але перераховувала вона кошти двома траншами: 580 тис. дол. отримало місцеве ТзОВ «Іпек-Агро», а решту — фірма з виробництва сільгосппродукції «Промекс» у Вінницькій області. За ті гроші товариство «Іпек-Агро» повинно було виростити зернові культури для англійської фірми. Але остання не дочекалася ні поставок сільгосппродукції, ні повернення інвестиції.
Керівники товариства «Іпек-Агро», як зазначено в статуті, не мали права укладати угоди більш як на 10 тис. грн. Але, як випливає з матеріалів перевірки працівників управління боротьби з організованою злочинністю УМВС у Тернопільській області, вийшло навпаки. Задокументовано один з епізодів розкрадання інвестиційних коштів. Так звані аграрії підробили бухгалтерські документи про виплату зарплати та відряджень, внаслідок чого привласнили 12 тис. грн. Іноземному інвестору завдано збитків в особливо великих розмірах. За припущенням УБОЗу, найбільш прибуткова схема «відкоту» коштів англійської фірми така: гроші на рахунку «Іпек-агро», далі вони «рухаються» до фірми у Вінницькій області, нарешті — Одеса, де міститься центральний офіс компанії «з вирощування сільгосппродукції».
Та посадові особи ТзОВ «Іпек-Агро» на цьому не зупинилися. Вони заснували на ім’я близьких людей фірму «Велет». І ось новонароджена бізнесова структура позичає в тернопільській дирекції АКБ «Укрсоцбанк» 250 тис. грн. з погашенням у два етапи. Перший транш грошей — 150 тис. грн. — мав бути повернений з відсотками до 1 жовтня нинішнього року. До речі, кредит був виданий під майбутній урожай ячменю та озимої пшениці на загальну заставну вартість 606 тис. 750 грн. Та коли настав жовтень, виявилося, що від вказаного у кредитній угоді заставного майна й сліду не залишилося. Воно було успішно реалізоване комерційним структурам. 1 грудня минув термін погашення другого кредиту на суму 220 тис. грн., узятого в банку «Аваль». Його повернення здавалося сумнівним відразу. І тому для забезпечення позики заставне майно, можна сказати, збирали звідусіль — у ньому і трактори, і малий сільськогосподарський інвентар, і квартира в Тернополі, і посіви зернових. Але на сьогодні переважна частина застави вже реалізована за іншими угодами.
Та водночас фірма «Велет» розгорнула ще активнішу діяльність. Посадові особи цього підприємства, двох райдержадміністрацій і трьох сільських рад виявилися людьми спритними й кмітливими. Вони подали в управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації фіктивні акти про те, що посіви кукурудзи і ячменю на площах, орендованих «Велетом» у селах Збаразького та Лановецького районів, повністю знищила червнева стихія. Давай, держбюджет, відшкодовуй збитки! І на підставі документів, що містили заздалегідь неправдиву інформацію, АПП «Велет» було включено до переліку підприємств, яким, згідно з урядовою постановою від 29 липня нинішнього року, відшкодовувалися спричинені стихією збитки. Підприємству належало отримати з резервного фонду Кабміну майже 888 тисяч гривень. Але уряд, зважаючи на нестачу коштів, виділив господарствам грошові компенсації не повністю, а частково, зрозуміло, пропорційно до величини спричинених стихією втрат. Заявник — фірма «Велет» — при цьому мав «заробити» 127 тис. 700 грн. бюджетних коштів. Співробітники УБОЗу встановили, що врожай на зазначених площах не був знищений стихією. Кукурудза знаходиться на полях, вона заставлена під кредити, отримані в тернопільських філіях банків «Аваль» та «Укрсобанку», а врожай ячменю зібраний і реалізований Збаразькому хлібоприймальному підприємству ТзОВ «Скіфія».
На підставі матеріалів працівників Управління боротьби з організованою злочинністю та Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС в області прокуратура міста Тернополя порушила кримінальну справу проти посадових осіб зазначених фірм за ознаками злочинів, передбачених ч.5 с.191 Карного кодексу України («привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою»). Зараз триває розслідування.
Окремі родичі керівників «аграрних» фірм (а це люди, які донедавна працювали в структурах виконавчої влади і сприяли створенню фірм «з вирощування сільськогосподарської продукції») уже встигли з різних трибун заявити, що порушення кримінальної справи за фактом — це політичне замовлення. Видається нелогічним одночасно редагувати грунтовні праці, як-от «Економічні злочини та боротьба з ними», й захищати тих, кого запідозрено в скоєнні таких злочинів. Про мораль уже помовчимо.