«Мы надеемся, что вы, ведая колико процветающая торговля споспешествует благоденствию народному и обогащению государства, потщимся, дабы созидаемый вами город представлял торгующим не только безопасное от непогод пристанище, но защиту, ободрение, покровительство и, словом, все зависящее от вас в делах их пособия, через что, без сомнения, как торговля Наша в тех местах процветет, так и город сей наполнится жителями в скором времени. Процветающая торговля — вот ключ к благоденствию народному, обогащению государства, росту и процветанию будущего портового города.
Пребываем к вам, впрочем, Императорскою Нашей милостию всегда благосклонны».
(Катерина II — Де-Рібасу, 1794 рік, травня 27 дня, Рескрипт у доповнення до Указу)
Розвиток цивілізованих відносин передбачає, що протистояння родів, племен, народів, країн — війни й інші варварські відносини — відійдуть у минуле. Нащадки непримиренних супротивників не лише торгують між собою, справляють застілля, а стають добрими друзями й навіть родичами. Скільки трагічних сторінок було у відносинах України й Туреччини. Хвала Господу, річка часу змила ворожнечу. Кінець минулого тисячоліття широко відкрив браму дружніх відносин. Культурні зв’язки, обмін, торгівля! Київ — Стамбулу! Стамбул — Києву! Спілкуватися зручно — є спільне для обох країн гостинне Чорне море. Є дуже зручні порти Одеса й Іллічівськ, які свого часу належали Туреччині. Як там називалася Одеса? Здається, Хаджибей?..
«Пристань у Гаджибеї була в турків у найпринизливішому становищі» (П.Лєвашов, історик, 1791). «Порт не мав ніякого устрою, а мав лише довгу прибережну смугу земляну, утрамбовану до 2 верст...» (П.Сумароков, письменник, 1779).
Але це в минулому...
Якось, а саме в серпні 1999 року в місті Іллічівську, супутнику Одеси, громадянин Туреччини Абдулхаміт Окумуш зі своїми двома співгромадянами Кісіром Кенаном, Донмезом Реджепом і за допомогою Аллаха зареєстрував ТОВ «Окумушлар Лімітед». На бухгалтері вирішили заощадити. Основним видом діяльності бізнесмени обрали оптову торгівлю лісоматеріалами. За справу взялися ревно, скуповуючи лісоматеріали в усій Україні. Розплачувалися безготівково, іноді вносили в каси готівку...
«Значно більше значення Хаджибей мав як пункт транзитних товарів. Звідси хліб ішов у Туреччину й далі на Францію і Левант, а надходив сюди з величезних маєтків на Брацлавщині, Уманщині, Волині й Галичині. У протилежному напрямі йшли вина, фрукти, ласощі, предмети розкошу, бакалійні товари тощо» (П.Левашов, історик, 1791).
Узимку 1999 р. (у січні) директор ТОВ «Окумушлар Лтд» Абдулхаміт Окумуш у Стамбулі зустрічається з директором фірми «Окумуш унд Партнер Гендельс Гмб» Нурі Окумушем. У результаті зустрічі двох Окумушів на світ з’явився Контракт. Російською мовою. З додатками. ТОВ «Окумушлар Лтд» зобов’язалося реалізовувати лісопродукцію «Окумуш унд Партнер...» (нерезиденту, між іншим). Загальна вартість Контракту — 1100,0 тис. доларів США. Але купівля-продаж, тобто перехід права власності, відповідно до Контракту і додатків здійснювалася на території України... У кожній країні будь-які відносини, зокрема між підприємствами, регулюються Законом. Є в Україні Закон «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97—ВР, у статті 3 якого сказано, що «...об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків із продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України...»
І саме в цьому місці з’являються «збої» в роботі Окумушів. ТОВ «Окумушлар Лтд» при продажі лісоматеріалів установлює податок із доданої вартості за нульовою ставкою. Це могло б відповідати закону, якби ТОВ «Окумушлар Лтд» був експортером власного лісу. Але вантажовласником лісопродукції є фірма-нерезидент «Окумуш унд Партнер Гендельс Гмб». З цього всього випливає, що експорт лісопродукції за митний кордон України здійснювався незаконно, бо ТОВ «Окумушлар Лтд» при реалізації своєму контрагентові лісоматеріалів на митній території України не нараховував і не сплачував у бюджет ПДВ. Уточнюю, у бюджет України. Загальна сума несплаченого ПДВ за десять місяців —
683 059.21 грн.
Ще один «збій» у роботі Окумушів: при оформленні ВТД ТОВ «Окумуш Лтд» незаконно вказувало себе експортером лісопродукції, що дозволило... одержати відшкодування ПДВ з бюджету, сплаченого постачальниками лісопродукції в розмірі 132.2 тис. грн. Незаконно одержати. Уточнюю, з бюджету України.
Далі. У накладних і специ-фікаціях, що супроводжували лісоматеріали з лісгоспів на адресу ТОВ «Окумушлар Лтд», як правило, указується 1-й, 2-й і рідко 3-й сорт лісоматеріалів. Код товару при продажі ТОВ «Окумушлар Лтд» партнеру «Окумуш унд Партнер...» відповідає тільки 3-му сорту. В усіх ВТД вказано, що лісоматеріали необроблені, але документи від лісгоспів підтверджують, що лісоматеріали очищено від кори й зачищено... Цей «збій» приніс Окумушам 110 672.26 грн. Це сума податку на прибуток, яка не надійшла до бюджету України в зв’язку з заниженням ціни лісоматеріалів.
Цікаво, що всі проплати за оренду складів, за електроенергію, вантажно-розвантажувальні роботи, фрахтування суден тощо здійснювала фірма «Окумуш унд Партнер...». Вона ж — перевізник вантажів. Але, відповідно до законів нашої країни, нерезидент не має права здійснювати будь-яку діяльність на території України, якщо він не зареєстрований відповідно до пункту 2.5 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283 від 22.05.97-ВР. Державна податкова інспекція м.Іллічівська письмово підтвердила, що фірма «Окумуш унд Партнер Гендельс Гмб» на обліку в податковій інспекції ніколи не стояла. А діяльність на території України вела, та ще й інтенсивну. Більше того, фірма активно співробітничала з портом м.Іллічівська, здійснюючи бартерні операції з обміну лісоматеріалів на послуги. Приблизно в сотні (!) залізничних накладних виявлено підчистки. Цей «збій» дозволив не перевищувати граничне завантаження складу, аби не підвищувати ставки за зберігання вантажу. Таким чином, «Окумуш унд Партнер...» «заощадив» 12,5 тис. доларів США, а Іллічівський морський торговельний порт не сплатив у бюджет України велику суму податків.
При звірці документів МЕК Іллічівського морського торговельного порту, що супроводжували відправлення вантажів за митну територію України, з окремими ВТД виявлено істотні розбіжності. При відправленні транспорту Окумушами відбувалося завищення обсягів при заявці на навантаження лісоматеріалів порівняно з фактично завантаженими. «Збій»?..
Таких «збоїв» у 333-сторінковому томі оперативно-розшукової справи УБОЗ УМВС України в Одеській області чимало. Майже на кожній сторінці. Встановлено, що група осіб без громадянства, котрі тимчасово проживають на території України, у своїй комерційній діяльності займалася підробкою документів і договорів, виготовленням підробних печаток, незаконним одержанням ПДВ тощо. У результаті цих дій, переконані оперативники, Україні заподіяно збитків на 1 млн. 61 тис. 712.8 гривень. Представники державних правоохоронних органів України стали на захист інтересів держави. Керівництво Одеської обласної прокуратури (теж державний орган України) не побачило в діях ТОВ «Окумушлар Лімітед» не те що складу, навіть елементів злочину.
«Командувати загоном, до складу якого входили два полки чорноморських козаків, було доручено генерал-майору І.М. Де-Рибасу. Козаки й вирішили результат бою. За 15 хвилин вони відважно та спритно залізли на північну стіну фортеці, перебили її захисників, спустились у внутрішнє подвір’я та відкрили ворота. Замок захопили вранці 14 (26) вересня 1789 р. Втрати росіян становили 5 солдатів убитими і 33 чоловік пораненими. У турків загинуло понад 200 солдатів і офіцерів, інших полонили. Захопили 12 гармат, 7 прапорів, 22 бочки з порохом, гарем паші й самого Ахмет-пашу. Хаджибей було взято!.. (Н.Глєб-Кошанський, письменник, 1994).
На жаль!.. 2000-го Хаджибей устояв. Матеріали перевірки зі слідчого управління УМВС України в Одеській області надійшли у відділ прокуратури області з нагляду за спецпідрозділами МВС. Прокуратура, вивчивши матеріали «збоїв» у роботі ТОВ «Окумушлар Лімітед» і фірми «Окумуш унд Партнер Гендельс Гмб», у діях цих підприємств ознак злочинів не вбачає, злочинної групи не спостерігає та й загалом вважає, що покарати слід... працівників УБОЗ УМВС в Одеській області.
Усе нормально. Київ — Стамбулу! Стамбул — Києву, Одесі, Іллічівську! А коли хто з турецьких товаришів думає, що в Україні, як і в усьому світі, треба сплачувати податки — нехай звертається до Окумушів. Вони розкажуть, що податки в Україні сплачувати не обов’язково. А в Одеській обласній прокуратурі підтвердять, що мільйон гривень — це не сума для хвилювання. І ніхто не дозволить «знущатися» з громадян дружньої країни, руйнувати їхній бізнес. Навіть більше, того, хто спробує це зробити, покарають. Нехай працівники правоохоронних органів займаються найсерйознішими злочинами...
Отже, чому ж не взяли Хаджибей 2000 року?
Як на мене, служителі Феміди, себто працівники Одеської обласної прокуратури з удячності за безкровну здачу Хаджибея 1789 року дозволяють туркам торгувати безмитно: вивозити ліс з України, не сплачуючи в скарбницю держави. І не може це бути злочином, бо широта слов’янської душі відома. Коли вже брати-турки залишили нам не тільки гармати, прапори й порох, а ще й гарем паші, не шкода нам ні лісу, ні грошей, не шкода на сотні років уперед! І чого це колеги з міліцейського відомства сполошилися? Певне, не читали вони історію рідного краю, рідної хаджибейщини...
Хоча, можливо, не пам’ятають прокурорські службовці події давніх років. Можливо, просто чисто по-людськи зраділи вони поновленню кредитування України МВФ і, на радощах, не помітили «дрібного відпливу» (що там, 1 млн. гривень — не доларів же!). Хіба це злочин?! Люди з Туреччини приїхали, ліси в Україні підчищають, заробити братам-ук-
раїнцям дають. Ну доводиться їм для прискорення справи документи й печатки підробляти, ну ще доводиться податки не сплачувати. Але ж суми в контексті світової економіки незначні. Та й не заради особистої вигоди! Заради розвитку комерції все це! А Україну вони люблять! Вони самі про це говорили...
Усяке буває. Можливо, і ще якась причина цього є, про яку ніхто не знає, а знає тільки турецька фірма ТОВ «Окумушлар Лімітед» і Одеська обласна прокуратура... І сказати про це Одеська обласна прокуратура може тільки колегам із Генеральної прокуратури. А більше нікому. Боронь Боже! А позаяк Генеральній прокуратурі нині не до цього, а наглядовий орган при адміністрації глави держави тільки створюється, то кому що скажеш? Тож поки що справу треба призупинити, а людей дуже настирливих із міліцейського відомства приструнчити, аби не кривдили братів-турків, не називали їхню діяльність злочинною. За якийсь там мільйон гривень.