Після відставки в листопаді 2008 року судді Європейського суду з прав людини від України Володимира Буткевича, Україна визначилася, що до голосування Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) обов’язки судді виконуватиме Станіслав Шевчук.
У січні він склав присягу, після чого активізував розгляд Європейським судом з прав людини заяв від українських громадян. Нагадаємо, що Україна посідає четверте місце за кількістю звернень до цієї установи. Оскільки розгляд заяв без участі судді від країни неможливий, регламент суду передбачає призначення судді аd hoc (для розгляду кожної окремої справи або для виконання обов’язків упродовж певного часу). Україна обрала другий варіант, і суддею «на певний час» став Станіслав Шевчук, один із претендентів на пост судді Європейського суду з прав людини від України.
Упродовж якого часу суддя від України матиме тимчасовий статус — невідомо. Вже майже рік ПАРЄ визначається з двома списками кандидатів від України. Нагадаємо, що перший список містить одне прізвище — його Україна відкликала. Другий, сформований за результатами другого національного конкурсу, складається з трьох кандидатів. У зв’язку з тим, що Україна залишилася єдиною з дев’яти країн, списки яких переглядалися, складається враження, що ПАРЄ штучно затягує процес призначення судді від України. Щодо всіх інших країн, які переглянули списки своїх кандидатів, ПАРЄ вже ухвалила рішення.
Ситуація може розвиватися кількома шляхами. По-перше, наскільки відомо, думки в підкомітеті ПАРЄ з вибору суддів розділилися. Одна частина пропонує дочекатися нових президентських виборів в Україні — для того, щоб новообраний президент зміг скасувати указ президента Ющенка щодо другого конкурсу. Теоретично певні зміни міг би внести і новий міністр юстиції (якщо відбудеться зміна складу Кабміну).
Другий варіант розвитку подій (на наш погляд, найбільш логічний) — зібрати нарешті засідання підкомітету ПАРЄ і обрати кандидатуру судді з трьох кандидатів, що їх надіслала Україна після проведення другого, цілком легітимного, конкурсу. Однак такий варіант не влаштовує частину членів підкомітету. Як стало відомо з джерел, близьких до ПАРЄ, він уже кілька разів збирався нібито для вирішення цього питання, проте ухвалити рішення постійно заважали якісь невиконані формальності.
Тим часом у підкомітеті є невелика підгрупа, котра віддає перевагу першому списку, в якому запропоновано тільки одну кандидатуру. Такому вибору однозначно бракуватиме легітимності, і якщо пройде саме цей варіант, це буде, можливо, перший в історії ПАРЄ прецедент порушення законодавства країни — члена РЄ.
Думки депутатів ПАРЄ розділилися. Одні мають намір проголосувати за перший список, інші — підтримати другий.
Група депутатів висуває і третій варіант: скасувати результати обох конкурсів і провести третій. Але другий конкурс проведено в рамках українського законодавства і його результати буде досить важко скасувати.
Як ми й прогнозували, суддя від України Володимир Буткевич пішов, не дочекавшись свого наступника. Україна була змушена призначити суддю аd hoc — до виборів судді від України.
Як станеться — покаже час. А поки що ми попросили щойно призначеного суддю аd hoc від України прокоментувати ситуацію. Відповідь — стримана й стисла: «Так, я підтверджую своє призначення суддею аd hoc. Я вже склав присягу судді і беру участь у розгляді справ, стороною в яких є Україна».
Нам залишається побажати підкомітету ПАРЄ з вибору суддів нарешті знайти консенсус і зробити правильний вибір на законних підставах, щоб Україна нарешті отримала законно обраного суддю в Європейському суді з прав людини.