Святошинський районний суд Києва в середу, 18 жовтня, виніс вирок п’ятьом колишнім "беркутівцям" у справі щодо вбивства 48 і поранення 79 людей на столичній вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року. Згідно з рішенням, обвинувачені отримали різні покарання, а одного з них зовсім виправдали. Суддя Сергій Дячук, який головує у справі, і прокурор Олексій Донський прокоментували це для тексту журналістки Тетяни Безрук “Чи справедливий вирок? Що з’ясував суд у справі про розстріли на Інститутській”.
Суддя розповів, що в суду немає експертизи, яка б чітко ідентифікувала на фото того дня заступника командира полку Олега Янішевського, який отримав довічне ув’язнення та досі перебуває в розшуку. Суд присяжних дійшов висновку, що на одному з відео є злочинець. Так само суд установив, що 20 лютого Янішевський віддав злочинний наказ Павлу Аброськіну, Сергію Зінченку (отримали по 15 років тюрми, але теж у розшуку) та іншим «беркутівцям» стріляти, поки правоохоронці будуть евакуюватися з Жовтневого палацу. Після цього ними було вбито чотирьох активістів і поранено ще вісьмох.
За словами Дячука, Янішевський, Аброськін і Зінченко за попередньою змовою спільно та злагоджено почали стріляти з АКМС у напрямку скупчення беззбройних людей на вулиці Інститутській та прилеглій території близько 9:17 під час відступу «беркутівців» з Жовтневого палацу в бік верхнього виходу з метро «Хрещатик».
“Встановлено належність 48 куль, які було віднайдено на місці злочину, полку міліції особливого призначення «Беркут». Також було знайдено 103 гільзи, які теж були відстріляні. 16 конкретних автоматів Калашникова. У нас було п’ятеро обвинувачених. Але ж вони не були там самі. Ми перевіряли усі версії: і про російський слід, і про грузинських снайперів. Але третій слід у веденні вогневого контакту не встановлений”, – додав суддя.
Водночас, прокурору Олексію Донському незрозумілий вирок стосовно Олександра Маринченка, який отримав п'ять років позбавлення волі та вийшов на свободу, оскільки вже відсидів цей період у СІЗО.
Донський зазначив, що сторона обвинувачення посилалася не лише на теорію кримінального права, а й на постанову Верховного суду, яка вказує, що не настільки важливо, хто саме вчиняв убивства в групі осіб.
“Достатньо того, що це група, яка діяла узгоджено, конклюдентно, що ця група була пов’язана певними взаємозв’язками. Цим усім критеріям відповідають дії спецроти «Беркута» 20 лютого. Маринченка визнано винним у перевищенні (повноважень – ред.) й невинуватим у вбивстві, при цьому він діяв у складі цієї групи. Ми не сприймаємо такого підходу. Оскарження цього вироку є необхідним у повному обсязі”, – наголосив прокурор.
Згідно з позицією суду, Маринченко не стріляв, а взаємодіяв з Євгеном Пронозою, який поранив двох мітингувальників та одного вбив. За словами судді Дячука, знайдені кулі, нібито відстріляні з автомату Маринченка, не є належним доказом, оскільки не відомий час цих пострілів.
“По Тамтурі (його виправдали повністю – ред.) навіть немає даних, що він кинув світлошумову гранату. Ми бачили, де він знаходився. Це стверджував сам Тамтура та лікарі швидкої допомоги, які його звідти забирали. Із Сергієм було просто. Події відбуваються півгодини без нього взагалі. Пострілів зі зброї Тамтури не було”, – додав Дячук.
Після засідання Сергій Тамтура заявив журналістці, що не отримував злочинний наказ, а якби такий був, то не виконував би його. Однак, як сказав прокурор Ігор Земсков: «Вони взагалі розповідають нам, що нічого не бачили і не чули пострілів».
Прокурори Земсков і Донський вивчають рішення суду, яке розтягнулося на 1417 сторінок, і планують подавати апеляцію. Зараз зрозуміло, що вони не погоджуються з судовим рішенням щодо Тамтури та Маринченка.
Журналістка Тетяна Безрук зауважила, що розгляд цієї справи став найдовшим і найважчим процесом серед справ Майдану. За сім років суд довів, що в активістів на Інститутській стріляли саме українські міліціонери, відповівши на найважливіше питання “Хто вбивав людей на Майдані?”.
“Але у справі про розстріли на Інститутській справедливість не може настати для кожної зі сторін одночасно. Справедливості не буде для учасників Майдану, якщо виправдають хоча б одного «беркутівця», бо всі вони були там і можуть дати свідчення проти своїх колег і командирів, але не роблять цього й мають погану пам’ять саме стосовно подій того дня. «Беркутівці» ж вважатимуть, що могли застосовувати зброю, бо це їм нібито гарантував Закон «Про міліцію». Проте кожен з них міг не виконувати злочинного наказу стріляти в неозброєних людей”, – наголосила авторка.
Вона додала, що слухання справи у Святошинському суді міста Києва були зразковими. Цю справу вважають історичною з різних причин, одна з них – робота суду та головуючого судді Сергія Дячука. На думку Безрук, “якщо суддівська честь існує — він її пряме втілення”.
Після оголошення вироку колишнім працівникам "Беркута" Дячук окремо прокоментував справедливість рішення суду.