UA / RU
Підтримати ZN.ua

СТРАЧУВАТИ НЕ МОЖНА ПОМИЛУВАТИ

Загострення проблеми страти в США відбулося в надто складний момент. З одного боку, після вересневих терактів усі заклики до гуманності сприймаються не цілком адекватно...

Автор: Оксана Приходько

Загострення проблеми страти в США відбулося в надто складний момент. З одного боку, після вересневих терактів усі заклики до гуманності сприймаються не цілком адекватно. Та й зростання насильницької злочинності, уперше за останні десять років зареєстровані у країні 2001 року, навряд чи може сприяти толерантності американців. З іншого боку, лавина інформації, що найбільше ризикує опинитися в камері смертника не той, хто винний у скоєнні тяжкого злочину, а той, чий адвокат не виявив достатньої старанності й моторності, дедалі більше схиляє американців до думки: щось у цій системі необхідно терміново змінювати. І спроби таких змін розпочинаються.

Для початку Верховний суд США визнав неконституційною страту для розумово відсталих. До речі, це питання вже розглядалося даною інстанцією ще 1989 року, проте тоді обмеження прав розумово відсталих при винесенні їм смертного вироку зафіксовано не було. Проте за минулі 13 років заборону на страту для розумово відсталих було накладено у 16 штатах Америки (у двох вона була до 1989 року, а ще в 12 штатах страту заборонено взагалі). Реакція на це судове рішення виявилася вкрай неоднозначною. Адже американські медики визнають розумово відсталими того, чий коефіцієнт інтелектуального розвитку виявляється нижчим за 70. А оскільки цей коефіцієнт визначається за допомогою тестів, у США вже лунають голоси, що насправді розумово відсталим має бути визнаний той, у кого не вистачить розуму «закосити» під дурника під час відповіді на найкаверзніші запитання...

Більше розуміння викликало в країні інше рішення знову-таки Верховного суду. Цього разу, що до страти засуджувати можуть лише журі присяжних, але не судді, як це було раніше, принаймні в деяких штатах. Втім, це рішення також викликало чимало запитань. Насамперед, поки ще неясно, що робити з тими засудженими, які вже очікують на страту за вироком судді. А таких у державі 697 чоловік. Чи відбудеться для них автоматична заміна страти довічним ув’язненням чи вирок виноситиметься наново? Крім того, так і не було досягнуто згоди, якою саме більшістю голосів присяжних обвинувачуваний може бути засуджений до страти. Частина суддів вважає, що тільки у випадку одноголосного рішення, інші припускають ухвалення рішення при дев’яти голосах «за» (при трьох «проти»).

Та найрішучіший крок був зроблений уже цього тижня окружним суддею Джедом Рейкоффом, який узагалі визнав страту неконституційною. У своєму 28-сторінковому висновку суддя посилається на результати дослідження, в якому 42 кримінологи, соціологи й психологи доходять висновку, що вироки страти виносяться з великою часткою несправедливості та неточності, й неправдиво засуджених насправді набагато більше, ніж передбачається. Адже й так уже відомо, що практично кожний восьмий засуджений до смерті невинний.

Окружний прокурор уже подав апеляцію на рішення судді Рейкоффа, і її, очевидно, задовольнять. Проте необхідність прийняття термінових кардинальних рішень стосовно страти в Америці від цього не зникне.

за матеріалами зарубіжної преси