Рекомендація Венеціанської комісії щодо реформи українського судочинства, оприлюднена 17 березня, насправді вимагає повного переосмислення українським конституціоналізмом принципу розподілу влад, відносин між президентом України, законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади, пише у своїй статті для «ДТ» член Венеціанської комісії Марина Ставнійчук.
Нагадаємо, 17 березня Венеціанська комісія Ради Європи оприлюднила текст остаточного висновку за проектами нової редакції законів України «Про судовий устрій» і «Про статус суддів». Крім того, Комісія надала цілий ряд рекомендацій стосовно реформи українського судоустрою, які, на думку члена ВК Марини Ставнійчук, потребуватимуть докорінних змін в організації влади не тільки на рівні зміни законодавства, але й проведення конституційної реформи.
«Судова реформа повинна мати декілька напрямів із відповідними пріоритетами для кожного з них, що потребують відповідної консолідації. Логіка головного напрямку судової реформи повинна насамперед полягати у створенні фундаментальних засад незалежності судової системи в цілому і незалежності суддів зокрема як основи справедливого судового розгляду неупередженим судом, — пише Ставнійчук. – Керівні принципи верховенства права вимагають рівноваги між повноваженнями законодавчої, виконавчої та судової влади, рівноваги, яка здатна забезпечити незалежний статус судочинства, з функціями реального неупередженого контролю щодо всіх правовідносин у державі».
Тому Венеціанська комісія рекомендує не обмежувати судову реформу рівнем законодавства, а провести глибоку конституційну реформу, вважає правник.
«За цією рекомендацією Венеціанської комісії насправді стоїть повне переосмислення українським конституціоналізмом принципу розподілу влад, відносин між президентом України, законодавчою, виконавчою, судовою гілками влади. Ідеться про нові для України, відмінні від теперішніх засади організації влади, про усунення «неналежних» зв’язків і впливів: політичних, особистих, тощо», — наголошує Ставнійчук.
Рекомендації ВК, зазначає юрист, направлені перш за все на утвердження реальної незалежності судової гілки влади. Тому квінтесенцією зауважень європейських експертів є декілька ключових питань судочинства: надмірної політизації процесу призначення суддів на посади та їх звільнення, утворень і систем судоустрою, питання статусу суддів, гарантій їх діяльності і тісно пов’язане з цим питання суддівського самоврядування.
Особливе застереження у Комісії викликає механізм реалізації повноважень Верховної ради у сфері судочинства, пише Ставнійчук.
«Роль, відведена Верховній Раді у процедурі безстрокового обрання суддів на посади і в порядку звільнення суддів, — несумісна з незалежністю судової системи. У зв’язку з цим теперішні законодавчі ініціативи в цій частині потребують просто радикальних змін. Суди мають бути незалежні від законодавчої влади в усьому (до речі, як і від виконавчої), крім обов’язку дотримання ними Конституції та законів, що приймаються парламентом», — відзначає правознавець.
Детальніше про рекомендації Венеціанської комісії щодо реформи українського судочинства читайте в статті Марини Ставнійчук «За реальну судову реформу» у свіжому номері «ДТ»