Під час минулих президентських виборів Кіровоградський територіально-виборчий округ №100 настільки прославився нахабними фальсифікаціями і зневажанням волі виборців (як відомо, підтасовані результати виборів у Кіровограді і першого, і другого туру суд визнав недійсними), що здобув фактично загальну назву. Сотий округ — звучало як символ масштабних фальсифікацій, сваволі та беззаконня. В обласному центрі навіть з’явилася газета з такою назвою, правда, що саме хотіли сказати засновники, так і залишилось нез’ясованим: видання нічим особливим не вирізняється.
Відразу після тодішніх виборів стало відомо, що проти восьми з десяти членів ТВК порушено кримінальну справу. Це стало можливим ще й завдяки неабиякій активності рядових кіровоградців — членів дільничних комісій, спостерігачів, журналістів, що подали в правоохоронні органи письмові свідчення (всього більше ста заяв), які в сукупності своїй досить детально розкривають механізм фальсифікації. Можна сказати, що така хвиля народної активності, до якої явно не звикли ті, хто без тіні сумніву переписував протоколи та заздалегідь готував фальшиві печатки, таки налякала їх. Найодіозніші на якийсь час зникли з міста. Правоохоронці пробували арештувати декого з причетних до цієї справи, але чи то робили це занадто неоковирно, чи то спротив був занадто активний, але з того врешті нічого не вийшло. Коротко арештовувався тільки колишній голова комісії Сергій Хільченко, але він дуже швидко опинився на волі, заплативши чималу заставу.
Пізніше, зрозуміло, все повернулося на круги своя. Колишні члени ТВК не тільки об’явилися та зуміли хто зберегти за собою, а хто поновитися на колишніх посадах, вони й зараз майже всуціль — поважні депутати міської та обласної рад, цього разу від Партії регіонів. Більше того, завдяки бездарності та нікчемності керівництва місцевого БЮТ, який отримав серйозну перемогу на минулих виборах до рад, але фактично не спромігся її втримати, зуміли знову вийти на лідируючі позиції у місті.
Отож, повідомлення прокурора області Олександра Гардецького про те, що розслідування справи щодо членів ТВК №100 завершено і вона направлена до суду, стало для кіровоградців несподіванкою.
Прокурор області вважає, що в незалежній Україні вперше завершено розслідування настільки масштабної за розмахом фальсифікації справи. Було опитано понад чотири тисячі свідків, у частини з яких відібрали зразки почерків та підписів (адже підробленими виявилися протоколи усіх 129 дільничних комісій). Довелося провести близько 300 почеркознавчих та технічних експертиз документів. Справа налічує 60 томів, тож не дивно, шо звинувачувані так довго знайомилися з нею: з травня по жовтень минулого року, а потім, після повернення справи з Генеральної прокуратури, куди її відкликали, за словами Олександра Гардецького, для проведення додаткових слідчих дій, з грудня по 27 червня нинішнього року. У обвинувальному висновку, який містить більше 400 аркушів, йдеться про звинувачення за трьома статтями КК України: частиною 3 статті 157 (перешкоджання здійсненню виборчого права, вчинені за попередньою змовою, що вплинуло на результати голосування — позбавлення волі від 7 до 12 років), частиною 3 статті 158 (підробка виборчих документів та явно неправильний підрахунок голосів або явно неправильне оголошення результатів виборів — ув’язнення від п’яти до восьми років), частиною 2 статті 364 (зловживання владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки — від п’яти до восьми років).
Прокурор області пояснив, що розслідування справи гальмувалося з кількох причин: хвороби звинувачуваних, тривалий (понад півроку) розгляд Кіровоградською міською радою подання прокуратури про дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності члена ТВК–депутата міськради (тоді ще депутати місцевих рад мали статус недоторканності). І вже зовсім недавно, під час колотнечі у Генеральній прокуратурі, фактично завершену справу знову витребували. Можливо, хтось, скориставшись непевною ситуацією, припускає Олександр Гардецький, намагався заново поновити слідство. Якби це вдалося, тоді, на думку прокурора області, звинувачувані б точно уникли відповідальності.
Очевидно, справа буде розглядатися Кіроворадським апеляційним судом, адже викликати чотири тисячі свідків у інше місто, щонайменше проблематично. Зрозуміло, її розгляд потребуватиме немало часу, але головний законник області висловив сподівання, що рішення суддів буде виваженим і справедливим.
Публічне нагадування про справу сотого округу сколихнуло громадську думку у місті, яка була вже з цього приводу заспокоїлася і зневірилася. Більшість кіровоградців вже не припускали, що винних у тій безпрецедентній фальсифікації колись таки буде покарано (сумнівався у цьому, як він зазначив, і сам прокурор області). Повернення до цієї справи, автоматично піднімає інший пласт проблеми, адже винними у такій серйозній підробці (встановлено, що печатки дільничних комісій підроблялися задовго до початку виборів) були далеко не тільки члени ТВК, а й чимало високопосадовців, які й досі залишаються при своїх регаліях.
За майже три роки, що минули після згаданих подій, у Кіровограді відбулося ще кілька виборів: звичайні, чергові — до парламенту та до місцевих органів влади, і позачергові — міського голови. І хоча номер Кіровоградського територіально-виборчого округу змінено, але й нова ТВК зуміла прославитися небуденними викрутасами, достойними уваги правоохоронців.
Цього разу мова йшла не про фальсифікації, а про незаконне зняття з перегонів кандидата-лідера, а також дуже багато розмов велося про хабарі. Називались конкретні суми та конкретні прізвища, але наші доблесні правоохоронці жодним чином ними не зацікавились і нікого за руку не вхопили.
І ось, коли всі пристрасті минулих виборчих кампаній добре вляглися, а майбутніх ще не роздмухалися, кіровоградців ошелешила новина: зловлено хабарника — члена Кіровської (один з районів міста) ТВК. Виявляється, йдеться про застосування сумнозвісного імперативного мандата. З’їзд БЮТ вивів зі складу Кіровської районної ради кількох депутатів-бунтівників, але остаточне рішення мала прийняти ТВК. Перше її засідання закінчилося нічим — члени комісії визначитися не змогли. Нібито для того, щоб забезпечити собі мінімальну кількість голосів один з ймовірних екс-депутатів і згодився на хабара. Правда, помітив перед цим купюри, забезпечив відеозйомку і негайне затримання незаконнослухняного члена комісії, а також відразу провів прес-конференцію.
Правоохоронці, зрозуміло, раденько взялися за цю справу: ще б пак, практично все готове, рибка сама прийшла до рук, тільки рапортуй про успішну боротьбу з хабарництвом! Але все виявилося не так просто. Юрій Рогало, а саме він був тим нещасливим членом Кіровської ТВК, стверджує, що три тисячі гривень у депутата він позичив, про що надав останньому розписку. Не приховує, що мова йшла і про потрібне депутатові рішення ТВК, але тоді, коли мало відбутися засідання, Рогало планував відрядження, пов’язане з його комерційною діяльністю, для чого й позичав гроші. Тобто на рішення він начебто вплинути ніяк не міг.
Юрій Рогало також заявив журналістам, що його чотири доби тримали в Кіровоградському СІЗО практично без їжі (забирали на допити в прокуратуру вранці, до сніданку, а привозили після вечері, при цьому, зрозуміло, його рідні не мали можливості передати передачу), відмовляли в необхідній медичній допомозі, таким чином змусивши підписати документ, що він таки брав хабара, а не позичав гроші. При цьому його, як стверджує член ТВК, переконували, що він у суді зможе відстояти свою правоту…
Незабаром знову вибори. Чи буде дотримана зпконність у Кіровограді? Навряд чи хтось у цьому може бути впевненим.