Справа допомоги потопаючим — справа рук самих потопаючих.
Ілля Ільф і Євген Петров «Дванадцять стільців»
Прискіпливий читач, прочитавши назву статті, запитає себе: чому успадковуються майнові права на твір, а не авторське право, адже стаття 29 Закону України «Про авторське право і суміжні права» називається «Перехід авторського права у спадщину».
Думаю, що це чергова описка законодавця, оскільки авторське право не може перейти у спадщину в силу того, що у складі авторського права є немайнові права автора, які не успадковуються. У спадщину переходять тільки майнові права на твори.
Слід зазначити, що практично кожен спадкоємець стикається з проблемами при оформленні спадщини на майнові права на твори.
Перш ніж розглянути ці проблеми, зробимо невеликий огляд правового поля спадкування майнових прав на твори.
Після смерті автора або іншої особи, якій належать майнові права на твори, або оголошення спадкодавця померлим до складу спадщини входять не лише майнові права на твори, які відомі спадкоємцям, а й майнові права на твори, про які спадкоємці не знають.
Слід зазначити, що майнові права на твори могли належати померлій особі в силу авторства або спадкування. Спадкодавець також міг отримати майнові права на твір за договором про передачу (відчуження) майнових прав або договором дарування.
З дати смерті спадкодавця або оголошення його померлим спадкоємці набувають майнових прав на всі відомі і невідомі їм твори.
Відмінність лише в тому, що на твори, відомі спадкоємцям, видається свідоцтво про право на спадщину на майнові права, а на твори, невідомі спадкоємцям, свідоцтво може бути отримано після їх виявлення.
Однак розпоряджатися майновими правами на твори, тобто укладати авторські договори, спадкоємці можуть тільки з дати оформлення свідоцтва про право на спадщину на майнові права на твори.
У разі неможливості отримати свідоцтво про право на спадщину в загальному порядку спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадщину (пункт 23 постанови Пленуму ВСУ №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»).
Із дати вступу в силу рішення суду у справі про визнання спадкоємця правовласником майнових прав на твір він може розпоряджатися майновими правами. Прикладом такого рішення суду є рішення у справі №522/9994/17.
Слід зазначити, що з дати оформлення свідоцтва на спадщину та вступу в силу рішення суду майнові права на твори можуть вноситися спадкоємцями до статутного капіталу юридичної особи або бути одним із засобів забезпечення зобов'язань, наприклад, бути предметом застави.
Із цієї дати спадкоємці також можуть отримувати винагороду за договорами, укладеними спадкодавцем, а також подавати позови про захист авторського права на твори.
З огляду на те, що авторське право є неподільним, майнові права на твори переходять до спадкоємців у повному обсязі, тобто до спадкоємців переходять:
- право на використання твору;
- виключне право дозволяти використання твору;
- право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;
- інші майнові права, встановлені законом.
Кілька слів про виділення частки пережившого подружжя у спільному майні подружжя, до якого належать майнові права на твори, отримані померлою особою за договором про передачу (відчуження) майнових прав, та про обов’язкову частку спадкоємців у спадщині, передбачену статтею 1241 Цивільного кодексу України.
Вважаю, що виділити частку спадщини цим спадкоємцям практично неможливо, оскільки авторське право є неподільнім. Виділити частку можна лише з авторської винагороди, яка нарахована померлій особі, наприклад, видавництвом, але не виплачена.
Тепер перейдемо до проблем, з якими стикаються спадкоємці при оформленні спадкових прав.
Практично повсюдно нотаріуси відмовляються видавати свідоцтво про право на спадщину на майнові права на твори через відсутність державної реєстрації авторського права на твір і договорів, які стосуються права автора на твір, що належать померлій особі.
Такі дії нотаріусів зрозумілі, оскільки свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів (пункт 4.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України), до яких належать свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір і рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір.
У зв’язку з тим, що така реєстрація не є обов’язковою ( частина 2 статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»), у переважної більшості спадкодавців відсутні свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір і рішення про реєстрацію договору.
Оскільки нотаріуси видають свідоцтво про право на спадщину на підставі цих документів, то для усунення проблем із оформленням спадщини авторам і особам, які отримали майнові права за договором, слід отримати такі свідоцтво і рішення.
Якщо такі документи відсутні, то підтвердженням наявності майнових прав на твори у спадкодавця можуть бути книги та інші видання з творами померлого автора, авторські договори, листи суб'єктів владних повноважень та інші документи, які підтверджують авторське право у спадкодавця.
Однак багато нотаріусів відмахуються від таких документів, і у спадкоємців залишається лише один шлях — до суду.
Судова практика вказує на те, що в основному спадкоємці йдуть до суду з позовами двох видів.
Одні спадкоємці звертаються до суду з позовом про визнання права власності на твір у порядку спадкування. За наявності відповідних доказів у справі суди задовольняють такі позови. Прикладом такого рішення суду є рішення у справі №712/234/20.
Інші спадкоємці звертаються до суду з позовом про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та про видачу свідоцтва про право на спадщину. При наявності відповідних доказів у справі суди задовольняють такі позови. Прикладом такого рішення суду є рішення у справі №760/4704/16-ц.
Слід зазначити, що майнові права на твори належать спадкоємцям спільно, якщо спадкодавець у заповіті не вказав, кому із спадкоємців дістануться майнові права на твори. Майнові права на твори, які належать спадкоємцям спільно, здійснюються відповідно до статті 428 ЦК України.
Зупинимося на кількох варіантах заповіту майнових прав на твори.
По-перше, спадкодавець може вказати, що спадкоємцю належать майнові права на твори, без зазначення найменування творів. Однак у цьому разі спадкоємцю буде складно здійснювати майнові права на твори, бо при здійсненні будь-якого правочину з майновими правами на твір треба буде підтверджувати, що на момент його здійснення майнові права на твір належать спадкоємцю.
По-друге, спадкодавець може вказати назви творів, майнові права на які дістануться спадкоємцю, або розподілити майнові права на твори між спадкоємцями. Але в цьому випадку майнові права на твори, створені після оформлення заповіту, належатимуть усім спадкоємцям за законом спільно.
По-третє, спадкодавець може розподілити між спадкоємцями майнові права на твори, існуючі на момент оформлення заповіту, а майнові права на твори, створені після оформлення заповіту, заповідати одному спадкоємцю.
Слід зазначити, що спадкоємцям украй складно оформити свідоцтво на право на спадщину майнових прав на твори, оскільки автори мало думають про спадкоємців, а законодавці практично нічого не роблять для упорядкування процесу спадкування прав інтелектуальної власності.
У зв’язку з тим, що в будь-якій статті практично неможливо розглянути всі проблеми з успадкуванням майнових прав на твори, то автори, спадкоємці та особи, які використовують твори померлих авторів, можуть скористатися онлайн-тестами, які дають можливість розв’язати наявні проблеми.
Для авторів і спадкоємців існує онлайн-тест, який дає змогу авторам дізнатися про те, що треба зробити, аби у спадкоємців не було проблем з успадкуванням майнових прав на твори, а спадкоємцям — про правові механізми вирішення проблем з оформленням спадщини.
Там же можна з’ясувати термін дії авторського договору, укладеного померлим автором, оскільки в порядку правонаступництва в авторських договорах відбувається заміна суб'єкта авторського права. А також перевірити наявність майнових прав на твір у спадкоємців.