UA / RU
Підтримати ZN.ua

СЛІДСТВО ЩОДО СУ-27: ЧИ ВИЩИЙ ПІЛОТАЖ?

Незабаром мине два місяці відтоді, як Державна комісія мала намір зробити остаточні висновки з розслідування авіакатастрофи в Скнилові...

Автор: Євген Гуцул

Незабаром мине два місяці відтоді, як Державна комісія мала намір зробити остаточні висновки з розслідування авіакатастрофи в Скнилові. Усі крапки над скнилівським «і» мали бути розставлені ще 15 вересня. Автор цих рядків уважно стежив за офіційними повідомленнями, але йому так і не вдалося почути що-небудь якісно нове на згадану тему. Ходять чутки, що остаточні висновки зроблено. Можна припустити: члени Держкомісії не наважуються голосно заявити про результати виконаної роботи, аби не впливати на перебіг ведення слідства. Тільки це малоймовірно. Скоріш за все, результати ці виявилися не зовсім такими, як «комусь» хотілося б. І, очевидно, пілоти так і не переглянули «свою поведінку», не бажаючи брати на себе всю вину.

«ДТ» уже висловлювало сумнів у щирості бажання з боку влади забезпечити медичний догляд пілотам Су-27, причетним до авіакатастрофи в Скнилові. Не виключено, що ізоляція пілотів від ЗМІ продиктована не турботою про їхнє здоров’я, а прагненням приховати від громадськості альтернативне офіційному бачення причин аварії літака. Останні події навколо цієї теми лише переконують у правдивості зроблених раніше припущень. Не спростовує їх і інтерв’ю Ірини Топонар, дружини Володимира Топонаря, котра нині знаходиться у Львівському СІЗО.

— Ірино Вікторівно, ми з вами бачилися наприкінці вересня, коли Володимир Топонар перебував на лікуванні у військово-медичному центрі у Вінниці. Пригадується, тоді (30 серпня) тамтешні медики сказали мені, що Топонар через півтора-два тижні буде в змозі давати і показання, й інтерв’ю. Ці півтора-два тижні давно минули. Топонар уже доступний слідчим і журналістам?

— Слідчим — так, журналістам — ні. Володимир пробув на лікуванні трохи більш як два місяці. Щойно у Вінницю надійшла повістка з викликом Топонаря, за дорученням Генеральної прокуратури, на 7 жовтня для допиту у військову прокуратуру західного регіону України, його відразу виписали й у супроводі охорони доставили до Львова. Ніяких медичних обстежень фахівцями на момент його виписки не було. Видали звичайний виписний епікриз, як ми вважаємо, абсолютно формальний.

Ще у Вінниці психолог Володимира мені говорила: двох місяців для приведення в норму його психологічного стану явно не досить, можливо, знадобиться близько шести місяців, а можливо, і триваліший термін.

Травматолог йому говорив: «Сьогодні ти храбруєш, сьогодні ти хочеш ходити, а через рік ти до нас звернешся інвалідом, а ми вже нічого не зможемо зробити». Травма в нього була дуже важка. Адже перевантаження під час катапультування — понад 20 одиниць. Володимир катапультувався практично з землі, коли літак уже горів і знаходився під великим креном. Володимира викинуло горизонтально до землі. Парашут фактично не розкрився, повиснув на стовпі. Катапультувався Топонар після Єгорова. Але коли Топонар приземлився, він побачив, що Єгоров ще був у повітрі. Природно, Володимира сильно вдарило об землю. У нього була важка травма хребта, струс всього організму.

— Проте в Єгорова стан хребта виявився набагато гірший…

— Так, наскільки нам відомо, Єгоров ще знаходиться в корсеті… Я це можу пояснити лише тим, що у Володимира дуже міцний організм, що він інтенсивно займався спортом: багато стрибав із парашутом, літав на парапланах, досконало освоїв серфінг, займався тенісом, футболом, волейболом… Певне, Володимир зумів краще згрупуватися.

— Ви казали, що Володимира Топонаря в супроводі охорони доставили для допиту до Львова…

— Абсолютно правильно. Разом із ним у Львів виїхав і його адвокат, але там Володимира вже чекав заздалегідь призначений місцевий адвокат, оскільки обвинувачення належить оголошувати за присутності адвоката. Обвинувачення для Топонаря було практично готове. Показання, які Володимир дав як свідок (Топонаря викликали до Львова в цій якості), ніякого значення не мали.

— Але допит усе-таки мав місце?

— Так. Допитували близько шести годин. І відразу Топонарю висунули обвинувачення, відразу його затримала комендатура. А 9 жовтня уже відбувся суд Львівського військового гарнізону, що виніс постанову «про обрання міри запобіжного заходу утримання під вартою». Звісно, адвокати відразу ж подали апеляцію. Але апеляційний суд західного регіону у Львові, засідання якого відбулося 11 жовтня, постанову першого суду залишив без змін. Таким чином, уже з 11 жовтня Володимир Топонар утримується в СІЗО.

— Чим суди аргументують необхідність такого жорсткого підходу?

— Вони вважають: підстави саме для такого запобіжного заходу є, оскільки Топонаря обвинувачують у вчиненні тяжкого злочину. А ще вони бояться, що Володимир може ухилятися від слідства, аж навіть до переховування. І найдивовижніше: вони вважають, нібито Володимир може перешкоджати слідству. Топонар займає найнижчу посаду в авіаційному полку — командира ланки (нижче тільки рядовий льотчик). У нього в підпорядкуванні знаходиться лише один льотчик-випробувач. (Це попри те, що він — полковник; посада для нього ніколи не відігравала особливої ролі, для нього найважливіше за все польоти.) Тепер уявіть собі, як «сильно» може вплинути на слідство командир авіаційної ланки! Тоді як колишній головком ВПС та інші вищі чини, котрим також висунуто обвинувачення (той самий Онищенко, Стрєльніков), під арештом не перебувають.

Адвокати звертали увагу апеляційного суду на незадовільний стан здоров’я Володимира Топонаря. Вони також говорили про те, що якби Топонар захотів сховатися від слідства, він міг би це зробити. У нього було два місяці, поки він лікувався у вінницькому госпіталі. Але Володимир навіть не намагався що-небудь подібне здійснити. Він не має наміру перешкоджати слідству, готовий давати показання слідчим. Бо сам хоче розібратися в тому, що відбувається, хоче все-таки з допомогою слідства встановити істинні причини катастрофи. Ніякі докази адвокатів до уваги взято не було.

Мені здається, рішення судів — як військового гарнізонного, так і апеляційного — є суто формальними, оскільки питання було вирішене вищими інстанціями. Не приховуватиму того, що рішення цих двох судів, як я це бачу, є суто політичними. І взяли під охорону Топонаря, Яцюка і Третьякова лише для того, аби певним чином заспокоїти людей. Але, гадаю, всі чудово усвідомлюють: під арештом знаходяться «стрілочники».

На побаченні Володимир мені розповів, що був просто шокований висунутим йому обвинуваченням, де є така фраза: «Топонар недбало ставився до служби, організував та провів цей політ за участю інших військових службових осіб і при цьому порушив наступні правила польотів та підготовки до них…» Виявляється, Топонар це все організував, провів, розбив, зруйнував і вбив — ось суть обвинувачення. Це при тому, що, як я вже говорила, у нього найнижча посада — «командир ланки».

Топонаря також обвинувачують у заподіянні величезного матеріального збитку: понад 15 мільйонів гривень і 560 тисяч доларів США. І це, очевидно, без урахування можливих майбутніх претензій із боку постраждалих. Якщо винними визнають «стрілочників», державі не доведеться шукати грошей у бюджеті, яких і без того не вистачає. Тому ті, хто висуне якісь претензії про компенсацію, залишаться ні з чим. Хоча до моменту, коли претензії можна буде пред’являти, ще дуже далеко. Досвідчені юристи запевняють: справа щодо скнилівської трагедії може затягтися до п’яти років і більше…

— З інтерв’ю, яке для нашої газети раніше дав адвокат Володимира Олена Іващук, випливало, що в Топонаря були претензії до літака. За час спілкування зі слідством у Топонаря не змінилася думка з цього приводу?

— У Володимира ніколи не було претензій до Су-27 як до такого. Він дуже любив цю машину. Тому, коли він каже про проблеми літака, він має на увазі лише те, що ресурс цієї техніки вичерпано, що літаки належним чином не ремонтуються.

Нині — про ваше запитання. Володимир, як і раніше, переконаний: була часткова відмова в роботі одного з двигунів літака, яку не могли своєчасно встановити, бо на цьому літаку попередньо не робили жодного тренувального польоту. Більше того, за неофіційними даними, фахівці відзначають, що в одного з двигунів спонтанно відкривалося й закривалося сопло. Це і пояснює те, чому двигун не видавав потрібну тягу. Я багато розмовляла з іншими авіаторами, з інженерами-випробувачами, і всі спеціалісти однозначно заявляють: за нормальної роботи двигуна літак вийшов би з пікірування. Уся надія на те, що все-таки кваліфіковані експертизи буде проведено.

— А що, їх ще не проведено?

— Нам про експертизи нічого поки що невідомо. Кажуть, їх провели дуже багато, чи не понад сотню. Ми не знаємо, хто їх проводив. Літак Су-27 виробляється в Росії, і навряд чи в Україні знайдуться кваліфіковані фахівці, здатні провести сертифіковану якісну експертизу з технічного стану літака та двигуна.

Передусім мене дуже непокоїть психологічний і фізичний стан здоров’я Володимира. У Вінниці його не долікували. І зараз, під час побачення з чоловіком (через скло, телефоном) я переконалася: його стан здоров’я дуже відчутно погіршився... Порівняно з тим, коли я поїхала від нього з Вінниці 15 вересня. По-перше, його непокоять ті самі болі в хребті. Він спить на нарах. Його місце — на другому поверсі. Уранці співкамерники допомагають йому спуститися з цього ліжка. У нього дуже сильно впав зір, часті головні болі. Володимир неодноразово робив заяву слідчим, звертався до керівництва СІЗО про погане самопочуття. Ніякої допомоги йому не надають. Прогулянки по 10—15 хвилин раз на кілька днів. І то він не завжди може навіть піти на ці прогулянки, бо в нього сильно болить спина... Відсутність повноцінного харчування... Це просто не по-людськи утримувати під вартою й у таких умовах льотчика, котрий переніс важку травму в результаті катапультування.

Одне втішає в цій ситуації, що від Володимира не відвернулися прості люди, його колеги (якщо не рахувати деяких зацікавлених осіб). Нам багато телефонують, знайомі й незнайомі. Дуже багато пишуть, надають моральну, матеріальну підтримку, починаючи від українських льотчиків, котрі знаходяться в Сьєрра-Леоне, і закінчуючи льотчиками з Міжнародної пілотської академії (її центр знаходиться в Угорщині). Ми дуже вдячні всім, хто підтримує нас і вірить у невинність Володі. Ваша підтримка для нього зараз дуже важлива. Величезне всім спасибі.