Вимоги провести повне розслідування обставин загибелі Георгія Гонгадзе лунали у стінах Палацу Європи неодноразово. Вони містяться і в резолюції ПАРЄ від 2001 року «Свобода висловлення поглядів і функціонування парламентської демократії в Україні», і в резолюції 2005 року про перебіг виконання зобов’язань, узятих Україною під час вступу до Ради Європи. У 2005 році Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) розглянув позов Мирослави Гонгадзе і встановив порушення статей 2 (право на життя), 3 (заборона катувань) і 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Європейської конвенції з прав людини.
У рішенні суду йшлося про те, що під час розслідування до грудня 2004 року державні органи швидше намагалися довести невинність вищих посадових осіб, ніж встановити справжні обставини зникнення й смерті чоловіка заявниці. Наводиться перелік заходів, яких потрібно вжити для встановлення справжніх винуватців злочину і для усунення серйозних «дисфункцій» української правоохоронної системи. Після рішення суду у 2008 році була проміжна резолюція Комітету міністрів РЄ про виконання Україною цього рішення, яку, правда, багато хто хотів би бачити у більш жорсткій і повній формі.
І ось тепер, на січневій сесії ПАРЄ, парламентарії розглядали доповідь Сабіне Лойтхойссер-Шнарренбергер під назвою «Розслідування злочинів, можливо скоєних вищими посадовими особами під час правління режиму Кучми в Україні, - справа Гонгадзе як символічний приклад».
Доповідачка погодилася відповісти на запитання кореспондента «ДТ».
- Пані Лойтхойссер-Шнарренбергер, які надії ви покладаєте на цю доповідь? Адже у справі Гонгадзе є вже не лише кілька рішень ПАРЄ, а й рішення ЄСПЛ, резолюція Комітету міністрів?
- У доповіді містяться цілком конкретні рекомендації та вимоги. І я розраховую, що тепер органи влади, відповідальні за доведення цієї справи до зевершення, більше не зможуть перекладати відповідальність за свою бездіяльність на когось. У нас уже є перший позитивний знак щодо цього. Сьогодні (27 січня. - Ред.) на прес-конференції президент Ющенко заявив, що суд над безпосередніми убивцями - лише перший крок, за яким має бути продовження. Протягом трьох років у цьому плані ніхто нічого не робив. Можливо, саме зараз ми станемо свідками нового початку. Але в одному можна не сумніватися - забути про цю справу не вдасться. Ми й надалі стежитимемо за розвитком ситуації як по лінії діяльності моніторингового комітету, так і під час підготовки доповіді про виконання рішень Європейського суду з прав людини.
- У доповіді особливу увагу приділено записам Мельниченка, необхідності їх незалежної експертизи і прилучення до матеріалів справи…
- Кілька днів тому мені надійшов лист від генерального прокурора України, у якому він повідомив, що записи від Мельниченка вже отримано і що визначено міжнародних експертів, котрі з ними працюватимуть (у попередньому числі про це розповів в інтерв’ю «ДТ» генпрокурор О.Медведько. - Ред.).
- Як визначалися ці експерти? Ви впевнені в їх незалежності й компетентності?
- Я нічого не знаю про їх призначення. Гадаю, призначав їх сам генеральний прокурор України. Мені не відомі їхні імена, з яких вони країн, тому цього не можу коментувати. Той факт, що міжнародних експертів (у повній відповідності до моєї принципової вимоги) нарешті призначено, я вважаю надзвичайно важливим досягненням - чи не єдиним за останній час. Інакше майор Мельниченко відмовився б віддавати свої записи.
- Але ж РЄ і ви особисто давно пропонували конкретну допомогу у проведенні експертизи?
- Так, справді, я надсилала американським експертам прохання надати допомогу у проведенні експертизи записів та самого записуючого пристрою й отримала позитивну відповідь за два роки до того, як генеральний прокурор України надіслав аналогічний запит.
У нас є інформація і про експертів з інших країн, наприклад із Німеччини. Гадаю, було б дуже незле призначити саме їх. Оскільки ж у мене немає жодної офіційної інформації з приводу призначення експертів, я не можу далі коментувати це питання. Зараз головне - той факт, що всіх норм українського законодавства і принципових вимог із нашого боку (щодо самого факту призначення міжнародних експертів) для експертизи записів Мельниченка дотримано. Ми чекаємо результатів їх експертизи і сподіваємося, що вони допоможуть зрушити розслідування з мертвої точки.
- А як справи з контролем за виконанням рішення Європейського суду з прав людини, яке, відповідно до нового законодавства, покладається на Міністерство юстиції? Чи є у вас дані про те, що зараз робить ця установа для виконання рішення ЄСПЛ у справі Гонгадзе?
- Це питання неодмінно буде порушене під час нашого візиту в Україну нинішньої весни, а також стане предметом пильної уваги з боку мого колеги Крістоса Пургурідоса, якого призначено доповідачем із нагляду за виконанням рішень ЄСПЛ.
Крім того, ми з Ренате Вольвенд, моєю співдоповідачкою з моніторингу України, неодмінно постараємося зустрітися з міністром юстиції й отримати від нього конкретну інформацію, що й дозволить нам зробити висновок про те, як виконується це рішення. І у своїй доповіді, і в сьогоднішньому виступі я підкреслювала той факт, що ми чекаємо й вимагаємо виконання рішення суду. Як ви бачили, цю позицію цілком і повністю підтримала Парламентська асамблея.
- У вас не склалося враження, що справа Гонгадзе цікавить наших політиків лише як засіб політичної боротьби?
- Ця справа аж ніяк не може бути інструментом політичної, передвиборної боротьби! Адже її й так уже використовували під час виборчих кампаній 2004-го та 2005 років, під час помаранчевої революції. І Віктор Ющенко, і Юлія Тимошенко, і інші ключові фігури української політики заявляли, що справа Гонгадзе - лакмусовий папірець для української демократії, а виявлення і притягнення до відповідальності не тільки безпосередніх убивць, а й організаторів і замовників - пріоритет!
***
На жаль, попри все бажання, розділити оптимізм доповідачки не вдається. Камера прес-центру Ради Європи транслювала заповнений менш ніж на чверть зал, у якому солодко дрімали депутати.
Полум’яну промову Григорія Омельченка, який продемонстрував повну поінформованість не лише про замовників та організаторів убивства Г.Гонгадзе, а й про таємничих міжнародних експертів, чули хіба представники української делегації, що не скупились на коментарі в кулуарах. Григорій Омелянович, який із 2002-го по 2006 роки очолював парламентську слідчу комісію у справі Г.Гонгадзе, виступив із пропозицією: закликати ПАРЄ звернутися до російської сторони з проханням посприяти в отриманні свідчень осіб, котрі перебувають на її території, у тому числі двох громадян України, у контексті розслідування справи Г.Гонгадзе. Правда, потурбуватися про дотримання процедурних вимог і внести цю та інші корисні для руху справи поправки так, щоб їх бодай узяли до розгляду, ніхто не потрудився.
Ще менший інтерес викликало обговорення доповіді в самому прес-центрі.
У резолюції №1645 (2009), яку було прийнято 75 голосами при трьох, що утрималися, містяться і вимоги притягнути до відповідальності осіб, котрі не вжили необхідних заходів для захисту Георгія Гонгадзе, розслідування його зникнення, для розслідування обставин звільнення генерала Пукача та уникнення ним арешту в Ізраїлі, для розслідування справи загибелі Юрія Кравченка, інших підозрілих обставин навколо потенційних фігурантів кримінальної справи. А ось твердження про те, що коли «при режимі Кучми зусилля спрямовувалися на затримання, зволікання і блокування розслідування на всіх рівнях, то політичне втручання після помаранчевої революції було спрямоване на фокусування суспільної уваги на кримінальному переслідуванні безпосередніх виконавців злочину, із відвертанням уваги від його організаторів та натхненників», - можна знайти лише в тексті самої доповіді.
Як стало відомо «ДТ», із трьох іноземних фахівців (призначених слідчим Генпрокуратури України експертами у справі), які здійснюватимуть у лютому комплексну судово-фоноскопічну експертизу плівок М.Мельниченка, два - з Німеччини, один - із Румунії. Але дані про цих спеціалістів настільки засекречені, що офіційної інформації про них не було навіть у доповідачки ПАРЄ. Як зазначив в опублікованому в попередньому числі «ДТ» інтерв’ю генпрокурор О.Медведько, результат цієї експертизи «стане підставою для дальшого просування у справі».