Рейдерство стало практично буденним явищем для нашої країни. Загрозливим є те, що в нас діють переважно «чорні рейдери», які використовують для встановлення контролю над певним підприємством такі інструменти, як замовлені судові рішення й ухвали, підроблені документи, силові захоплення тощо (на противагу їм «білі лицарі» — це найчастіше стратегічні інвестори, які застосовують законні методи поглинання дрібніших підприємств).
За даними УСПП, протягом двох останніх років атаки рейдерів відчули «на власній шкурі» понад дві тисячі підприємств. Причому жертвами рейдерів стають не дрібні акціонерні товариства, а успішні підприємства, серед яких ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія «1+1», Дніпропетровський олійноекстракційний завод (виробник продукції під торговельною маркою «Олейна»), ЗАТ УТО «Кіровоград» і багато інших.
Стурбованість з приводу ситуації, що склалася, призвела до того, що в багатьох громадських і державних організаціях були сформовані спеціальні антирейдерські підрозділи. Чи достатньо цього для боротьби з рейдерством у нинішніх умовах, обговорювали 18 жовтня учасники круглого столу «Бізнес в Україні: як зупинити вітчизняного рейдера». Так, президент аналітичного центру «Академія» Олександра Кужель висловила думку, що успішність рейдерства залежить виключно від непрозорості судової системи, оскільки інших законних способів захисту, крім судового розгляду, у підприємців немає. З нею погодилися всі адвокати, які брали участь в обговоренні. Вони підтвердили, що дисциплінарні стягнення, застосовувані до суддів, котрі винесли неправосудні рішення, не зупиняють інших потенційних хабарників. Як превентивні заходи пропонувалося створити Єдиний реєстр позовних заяв, а також забезпечити нарешті загальний безкоштовний доступ до Єдиного реєстру судових рішень.
Крім того, учасники круглого столу запропонували внести зміни до процесуального кодексу, відповідно до яких позови щодо підприємства повинні розглядатися лише за місцем його розташування, а не по всій Україні, як це відбувається сьогодні. Ці й інші пропозиції були оформлені резолюцією, яку направлять до Верховної Ради України, кваліфікаційних комісій суддів, Вищої ради юстиції, а також громадських організацій.
Сьогодні важко сказати, які з озвучених пропозицій будуть реалізовані, проте вже тепер зрозуміло, що судова система поступово стає учасницею всіх негативних явищ, які відбуваються в Україні, і цей процес необхідно зупинити якнайшвидше.