За будь-якою компанією стоять цілком реальні люди. І частина цих людей наділені владою керувати працівниками й процесами в компанії, мають право ухвалювати рішення і представляти підприємство у відносинах із державою та контрагентами. Зазвичай у такому разі йдеться про власника або співвласників бізнесу й директора компанії.
І єдине, в чому можна бути впевненим на 100% у бізнесі, це в існуванні непередбачуваних ризиків. Які найпоширеніші юридичні ризики зараз можуть очікувати, приміром, на директора компанії?
Ризик №1 для директора
Напрацювати на ухилення від сплати податків і отримати відповідну підозру.
Як показує практика, ухилитися від сплати податків директор може як свідомо, так і несвідомо. Наприклад, свідомо, коли директор умисно використовує різного роду «чорні» й «сірі» схеми для так званої оптимізації податкового навантаження або разом із бухгалтером хімічить з даними у податковій звітності.
Несвідомо — це, приміром, коли компанія мала абсолютно реальні відносини з якимось контрагентом, але потім посадову особу такого контрагента обвинуватили в підробці документів при державній реєстрації. В результаті вже вашій компанії прилітає рикошетом, знімається отриманий податковий кредит і донараховуються податки.
І от уже маємо безпідставне досудове розслідування. І це лише один із десятків можливих неконтрольованих варіантів розвитку подій. Тому директорам слід бути, по-перше, морально готовими, що може прилетіти, звідки не чекаєш, а, по-друге, поінформованими, а значить, озброєними.
Кримінальна відповідальність
Відповідальність директора визначено статтею 212 Кримінального кодексу України. Які тут особливості?
По-перше, це сума несплачених податків, з розміру якої, власне, й настає кримінальна відповідальність. Директора не притягнуть до кримінальної відповідальності, якщо компанія не заплатить тисячу гривень податків або навіть мільйон чи два. Це все ризики самої компанії в вигляді донарахувань плюс додатково 25% штрафу від суми несплачених податків.
Максимум, що директору чи бухгалтеру загрожує особисто, — це адміністративний штраф у розмірі 170 грн за порушення порядку ведення податкового обліку.
А поріг кримінальної відповідальності — це 3000 і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Для цілей кваліфікації кримінальних злочинів цей мінімум доходів прив’язаний до податкової соціальної пільги, яку щороку встановлюють у Законі «Про державний бюджет». Так, для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків мінімальний розмір несплачених податків 2025 року має становити не менш як 4 542 000 грн.
Де і хто фіксує такі розміри?
У переважній більшості випадків обставини несплати й розміри несплачених податків встановлюються податковими інспекторами в актах податкових перевірок, які складаються власне за результатами таких перевірок.
І далі такі акти разом з іншими матеріали передають до Бюро економічної безпеки (БЕБ), і вже там приймаються рішення про відкриття кримінального провадження. Зазвичай детективи БЕБ можуть і самі відкрити кримінальне провадження за статтею 212 ККУ за результатами власної оперативно-розшукової діяльності.
Сума несплаченого податку обраховується залученим БЕБ до кримінального провадження спеціалістом. При цьому, як показує практика, у більшості випадків фантазія таких спеціалістів при попередньому обрахунку суми можливої заборгованості нічим не обмежена, бо відповідальності за точність своїх розрахунків вони не несуть.
Усього стаття 212 ККУ містить три розміри суми ухилення від сплати податків: значний, великий і особливо великий. І, відповідно, рівень відповідальності директора залежатиме від суми ухилення.
Позбавлення волі НЕ передбачено
Тепер про саму відповідальність. З листопада 2021 року стаття 212 ККУ за ухилення від сплати податків НЕ передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. (Багато директорів, до речі, про це й досі не знають.) Замість цього в оновленій редакції статті передбачені штрафи.
Крім того, до штрафу може бути додано позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, і у разі ухилення в особливо великих розмірах у директора конфіскують майно.
Однак усі ці штрафи й можливі конфіскації — це не найбільші ризики для директора та компанії загалом. Реальні ризики можуть виникнути на етапі початку кримінального переслідування бізнесу за ухилення від сплати податків, коли поставлено завдання відпрацювати «показово».
І тут починають проводити масові обшуки в офісах, на виробництві компанії, за місцем проживання директора, головного бухгалтера, інших працівників і часто засновників. А потім цих осіб починають викликати на безкінечні допити. Нерідко працівники починають масово звільнятися з компанії, бо переживати такі стреси здатні не всі. І контрагенти такої компанії, найшвидше, потихеньку відмовлятимуться від подальшої співпраці, розуміючи, що може зачепити й їх.
Водночас існує ризик можливого арешту майна компанії (у тому числі грошових коштів на банківських рахунках). Я знаю випадок, коли суд застосував до директора і засновника запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Це при тому, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс не дозволяє застосовувати до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів за статтею 212 ККУ, такий запобіжний захід.
Звичайно, це поодинокі випадки, коли має місце тупе замовлення свого конкурента.
Ще однією особливістю такого бізнес-злочину є те, що відповідальність за ухилення від сплати податків настає лише в разі, коли цей злочин вчинено умисно. Тобто передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, а за умисне ухилення від їхньої сплати. У зв’язку із цим суд повинен встановити, що особа мала намір не сплачувати належних до сплати податків у повному обсязі чи певної їхньої частини.
Ще один важливий нюанс, який треба знати всім директорам. Він полягає у відповіді на запитання: чи можна притягнути до кримінальної відповідальності директора, якщо компанія не згодна з нарахованими податками за результатом перевірки й оскаржила податкове повідомлення-рішення про недоплату податків в адміністративному суді?
Тут змушений процитувати Податковий кодекс.
Маємо пункт 56.18 ПКУ, яким передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним і/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
А тому маємо висновок Верховного суду: поки триває розгляд судової справи в адміністративному суді, податкове зобов’язання товариства за податковим повідомленням-рішенням не узгоджене. А отже, відсутній такий елемент об’єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 212 ККУ, як наслідок ненадходження до бюджету коштів, що мають бути сплачені. І, відповідно, поки адміністративний суд не виніс рішення, притягнути директора до відповідальності в кримінальному суді неможливо. (Постанова ВС від 20.11.2024 у справі №201/9734/21.)
***
Таким чином, допустивши навіть без умислу несплату податків у значному розмірі, директор може наразити себе й компанію загалом на ризики кримінального переслідування.
Правові наслідки для директора після змін у статтю 212 ККУ, які було внесено 2021 року, не такі вже й страшні порівняно з ризиками для існування компанії в цілому через можливе процесуальне зловживання з боку БЕБ (мова про обшуки, допити, арешти майна та коштів і навіть керівництва компанії та її засновників).
Тож податкові питання слід вирішувати вчасно. В жодному випадку не ігнорувати запитів податкової чи БЕБ. У разі навіть натяку на загрози одразу ж мінімізувати ризики для керівництва та самої компанії.