UA / RU
Підтримати ZN.ua

Примусова праця є в кожній країні?

Торгівля людьми стала однією з найдохідніших сфер кримінальної діяльності, а отже, і боротьба з нею вимагає чималих ресурсів і зусиль, особливо на національному рівні...

Торгівля людьми стала однією з найдохідніших сфер кримінальної діяльності, а отже, і боротьба з нею вимагає чималих ресурсів і зусиль, особливо на національному рівні. Про це заявив голова 63-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Мігель д’Еското Брокман, виступаючи на дводенній міжнародній конференції в Бахрейні, присвяченій цій проблемі.

Як повідомляє Центр новин ООН, за даними Міжнародної організація праці, щорічний обсяг доходів від торгівлі людьми сягає 32 млрд. дол. Мігель д’Еското Брокман звернув увагу на те, що торговці «живим товаром» відстають у своїх доходах лише від злочинців, які займаються продажем наркотиків і зброї. Щороку внаслідок обману, примусу та застосування інших методів вербування мільйони людей потрапляють у тенета експлуатації, з яких не можуть звільнитися. Близько 80% своїх жертв торговці людьми продають з метою сексуальної експлуатації. Багатьох піддають незаконній трудовій експлуатації (18%). Примусова праця в тій чи іншій формі застосовується на всіх континентах і практично в усіх країнах. «Я боюся, що масштаби проблеми поглибляться через економічну кризу, а це може призвести до зростання числа потенційних жертв та попиту на дешеву робочу силу», — наголосив Мігель д’Еското Брокман на конференції.

Він нагадав, що Генеральна Асамблея ухвалила вже не одну важливу резолюцію, спрямовану на боротьбу з торгівлею людьми, проте, за його словами, для досягнення реальних успіхів однієї політичної волі недостатньо. Голова Асамблеї заявив, що настав час кожній окремій людині і кожній дер­жаві в цілому проявити «силу духу» і домогтися перемоги над сучасними формами рабства. Він привернув увагу учасників конференції до недавньої
доповіді управління з питань наркотиків і злочинності про торгівлю людьми, яка містить аналіз інформації, отриманої зі 155 країн світу. У документі підкреслюється, що незаконна торгівля та вивезення людей, переважно жінок, і їх подальша сексуальна експлуатація перетворилися на масштабний бізнес.

Мігель д’Еското Брокман підкреслив, що рабству не повинно бути місця у XXI столітті. Він заявив, що необхідно розробити глобальний план боротьби з торгівлею людьми безпосередньо на місцях.