24 березня Рада суддів України звернулася до президента з проханням скасувати указ «Про план заходів на 2006 рік щодо вдосконалення судового устрою й забезпечення справедливого судочинства в Україні відповідно до європейських стандартів» й утриматися від підписання Концепції вдосконалення судочинства. Пафосна назва змушує насторожитися відразу, як прочитаєш її. Що таке «європейські стандарти» й як пропонується досягти справедливості в судочинстві, згідно з цими європейськими «Держстандартами»?
Текст указу викликає ще більше запитань. Одним розчерком пера в стислий термін він має, судячи зі змісту, вирішити величезну кількість насущних проблем, які роками накопичувалися у вітчизняному судочинстві. Після багатьох років спроб реформувати судову систему, яка й сьогодні знаходиться в найглибшій кризі, розробляється нова концепція реформування в умовах штучно створеного цейтноту. Напевно, просто тому, що президент назвав реформування судової системи одним із найважливіших пріоритетів.
Реформування Феміди — справді справа першорядної ваги, але органічно не терпить суєти. І найважливіший документ — програма, у якій має бути вивірене й виважене кожне слово, тому що вона має стати, як любить говорити наш президент, дорожньою картою реформування судової системи на найближчі роки. Утіливши в життя цю програму, ми маємо одержати якісно нову систему правосуддя. Але готується ця концепція трохи дивно, поспіхом, про що йтиметься нижче. Зате частина її небезперечних положень уже фактично «легалізуються» швиденько підсунутим президентові й підписаним ним текстом указу. Саму концепцію, точку зору її авторів, прихильників і опонентів ми представимо в одному з найближчих номерів.
Про думку професіоналів, галузь діяльності яких — незалежну гілку влади — нині збираються реформувати, їх особливо не питають. Чому судді не сприйняли президентський указ? Про свої враження «ДТ» розповів Петро Пилипчук, перший заступник голови Верховного суду України, голова Ради суддів України.
— План, затверджений президентським указом, передбачає низку заходів, реалізація яких дасть потужний поштовх у напрямку завершення судово-правової реформи. Це, зокрема, затвердження Державної програми забезпечення судів належними приміщеннями, подальша їх комп’ютеризація й інформатизація, удосконалення законодавства, що регулює оплату праці суддів, їхнього пенсійного забезпечення тощо.
Указ також передбачає затвердити найближчим часом «Концепцію вдосконалення судового устрою для забезпечення справедливого судочинства в Україні відповідно до європейських стандартів». Проект цієї концепції розроблено Національною комісією зі зміцнення демократії й затвердження верховенства права. Отож окремі й дуже спірні положення проекту концепції відбилися в цьому плані заходів. Саме це й викликало стурбованість Ради суддів. Річ у тім, що до складу Національної комісії не входили представники Ради суддів, Верховного й вищих судів. У її склад не ввійшов жоден чинний суддя. Готували цю концепцію кулуарно. Ми ж вважаємо, що здійснювати масштабні заходи, спрямовані на вдосконалення організації діяльності органів судової влади, не враховуючи думки суддів, принципово неправильно. У зв’язку з цим Рада суддів просила президента не тільки скасувати указ, але й переглянути склад комісії, включивши до неї представників Верховного суду України, вищих спеціалізованих судів і Ради суддів, а також утриматися від затвердження концепції.
На нашу думку, окремі пункти плану, переданого на підпис президентові й завізованого ним, досить спірні. Більш того, складається враження, що вони потрапили в цей план чи то випадково, чи то через відсутність глибокого осмислення, обговорення питання. Ми вважаємо, що документ містить кілька деструктивних пунктів, що можуть призвести до остаточної руйнації судової системи, яка й так знаходиться в глибокій кризі.
— Але Сергій Головатий у своїх виступах у ЗМІ неодноразово стверджував, що пропозиції й зауваження, які надійшли від суддів, вивчили й врахували...
— Більшість зауважень і пропозицій, які надійшли від суддів, розглядали вже після підписання президентом указу, тобто коли основні й, як я вже казав, дуже спірні положення концепції були ним фактично затверджені. Ми наполягаємо на тому, що до складу національної комісії мали входити чинні судді з відповідними повноваженнями від суддівського корпусу. Вони мали б право голосу й могли б активно відстоювати позиції суддівства.
— Які положення ви називаєте спірними і деструктивними?
— Насамперед пропозиції про створення Вищих цивільних і Вищих кримінальних судів, окружних кримінальних судів, ліквідацію Апеляційного суду України, створення постійно діючих дисциплінарної та кваліфікаційної комісій. Судді вважають неефективною запропоновану систему щодо рекомендації на посади суддів тільки Вищою кваліфікаційною комісією суддів і притягнення суддів до відповідальності тільки дисциплінарною комісією суддів.
— Але ж створення Вищих цивільного і кримінального судів має розвантажити Верховний суд, який уже просто завалений справами.
— Безумовно, законодавство, що визначає устрій судової системи, потребує удосконалення. Наявну судову систему слід реорганізувати в майбутньому з тим, щоб вона стала оптимальною, значно менш дорогою для держави, а правосуддя — більш доступним і ефективним. Але зробити це можна тільки внесенням змін у Конституцію України, насамперед у статтю 125. Прагнення змінити судову систему без втручання в Конституцію, як це пропонується в Указі і концепції, незмінно призведе до створення величезної кількості судів і судових інстанцій, істотного збільшення коштів, потрібних для забезпечення правосуддя, подальшого розбалансування системи, паралічу правосуддя, поставить під загрозу права й інтереси громадян, які звертаються за судовим захистом.
Насамперед це стосується самої ідеї створення Вищого цивільного й Вищого кримінального судів. Із конституційного положення про те, що вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди, однозначно випливає, що в судовій системі є як спеціалізовані, так і неспеціалізовані суди. Створення Вищого кримінального й Вищого цивільного судів призведе до того, що система складатиметься винятково зі спеціалізованих судів. Поза всяким сумнівом, це суперечитиме статті 125 Конституції України. І Конституційний суд, коли він почне працювати, обов’язково визнає, що це суперечить Конституції.
Крім того, після створення Вищого цивільного й Вищого кримінального судів, пропонується позбавити Верховний суд касаційних повноважень. Реалізація таких положень призведе до того, що Верховний суд втратить важелі впливу на практику застосування судами законодавства й не зможе забезпечувати однакове застосування законів. Більш того, створення Вищого цивільного й Вищого кримінального судів обумовить потребу створити, як того вимагає Конституція, відповідні вертикалі судів, подвоївши кількість наявних місцевих і апеляційних судів. Тобто додатково створити 666 місцевих і 27 апеляційних судів. Зрозуміло, що при цьому треба буде вдвічі збільшити кількість адміністративних посад, робітників апарату судів, а десь і суддів, будувати нові приміщення судів тощо. Проте немає жодної гарантії, що така система працюватиме ефективно.
Нині створено судову систему, яка в цілому відповідає Конституції України. Інша річ, що відповідні положення Закону «Про судоустрій» (зокрема, щодо створення Апеляційного суду України, вертикалі адміністративних судів) не реалізовано.
Нині апеляційні суди розглядають по першій інстанції найбільш складні й резонансні справи про злочини, за які може бути призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Багато суддів уважають за потрібне зберегти за судами обласного рівня право на розгляд по першій інстанції найбільш складних кримінальних справ. Передбачити розгляд ними окремих категорій цивільних справ, розумно розширити їхню підсудність, передаючи їм із районного рівня ті справи, котрі місцеві суди з організаційних або кадрових причин не можуть розглядати на належному рівні. Саме для перегляду рішень судів обласного рівня й було передбачено створення Апеляційного суду України. При такому підході збереглися б кадровий потенціал, наявний позитивний досвід, не кажучи вже про істотну економію фінансових ресурсів. А от реалізація пропозиції про позбавлення апеляційних судів права розглядати справи по першій інстанції і створення як мінімум 27 «окружних судів» призведе до погіршення якості розгляду резонансних справ і до істотних фінансових витрат.
Нинішня криза в правосудді лише в останню чергу обумовлена особливостями будови судової системи. Насамперед вона обумовлена вадами законодавства, що регулює процесуальну діяльність судів, добір і навчання кадрів, їхнє призначення й обрання на суддівські посади, притягнення суддів до відповідальності, фінансове й організаційне забезпечення судової гілки влади. Саме в цьому напрямку слід реформувати законодавство найближчими роками, що й треба, на нашу думку, чітко зазначити в концепції. У подальшій перспективі варто передбачити зміни в Конституції з наступною реформою власне судової системи.
— А що це за «європейські стандарти», які ввійшли в назву й часто зустрічаються в тексті указу?
— Стандартів побудови судової системи взагалі не існує. Це справа кожної держави, внутрішнього законодавства, традицій, що склалися, досвіду, фінансових можливостей. Єдине, про що можна говорити в цьому контексті, це — обов’язок держави забезпечити апеляційний порядок перегляду рішень судів першої інстанції. Інші норми стосуються винятково питань функціонування судової системи. Суд має бути створений на підставі закону, він має бути справедливим, незалежним, безстороннім, він зобов’язаний розглядати справи в розумні терміни тощо. Це справді стандарти правосуддя, але вони стосуються не будови судової системи, а винятково принципів і алгоритмів її функціонування.
Прес-служба Міністерства юстиції України:
«Міністр юстиції Сергій Головатий подав президентові України на затвердження доопрацьовану концепцію вдосконалення судочинства для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів.
Концепцію схвалила Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права на шостому пленарному засіданні 22 березня нинішнього року, і її було надіслано до Ради Європи для експертизи, а також у всі судові установи України для отримання відгуків.
У відповідь до комісії від українських судових установ надійшло 72 відгуки з пропозиціями та зауваженнями до концепції. Крім того, позитивний експертний висновок стосовно концепції надійшов від експерта Ради Європи, заступника генерального секретаря Міжнародної асоціації судів Джакомо Оберто (суддя міста Турин, Італія). Переважна більшість відгуків не містила принципових зауважень з основних положень концепції.
Після того, як концепція пройшла відповідну професійну експертизу, Національна комісія схвалила остаточний її текст».