У період перманентних конституційних криз, реформ якісна фахова література саме доречна. Вартісність такого видання зростає, якщо авторами стають авторитетні (як для державних посадовців, так і науковців) фахівці в галузі права. Бо саме юридична еліта формує професійну свідомість юристів, які активно здійснюють функції держави у всіх правових формах — правотворчій, правозастосовній, правоохоронній, правозахисній. Саме професіонали-юристи, що працюють у юридичних відділах правотворчих органів влади в центрі й на місцях, схвально сприйняли комплексну п’ятитомну монографію «Правова система України: історія, стан та перспективи», представлену на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки Національною академією правових наук України.
За словами, зокрема, голови Вищого адміністративного суду України О.Пасенюка, особлива цінність дослідження полягає в тому, що предметом аналізу стали, по суті, всі частини вітчизняної правової системи, всі галузі національного права. Голова Апеляційного суду Івано-Франківської області П.Гвоздик зауважив, що особливої уваги заслуговує вирішення історико-теоретичних проблем.
Дуже вдалий хід авторів — подавати правовий матеріал через призму правової системи. Правда, в монографії відзначено, що цінність мають і окремі галузі права, які детально проаналізовано. Більше того, законодавець отримав слушні поради у питаннях кодифікації базових галузей права.
Масштаби реформування цивільного права виявилися такими значними за своїм обсягом і змістом, що, фактично, створили правовий масив приватного права в Україні.
Особливої ваги набуває судова реформа, бо функціонування реальної судової влади є ознакою розподілу гілок влади. У цивілізованому суспільстві суду належить центральне місце у забезпеченні принципу верховенства права (правової держави), адже саме він уособлює справедливість, ставить останню крапку в пошуку та утвердженні права. Проте є певні повноваження у президента України, яких не має жоден інший президент. Зокрема, український глава держави — гарант не лише державного суверенітету, територіальної цілісності (як, скажімо, у Франції), а й «додержання Конституції України». У європейських державах таким гарантом є виключно судова влада (як правило, конституційний суд).
Вагому увагу приділено становленню національної правової системи від «Руської Правди» Ярослава Мудрого до права України в період перебудови.
Одне слово, така собі настільна книга насамперед політиків. Особливо нинішнього політичного сезону. Резонно, що актуальна і затребувана комплексна монографія й заслуговує на присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.
«Правова система України: історія, стан та перспективи» в 5-ти томах. — Х.: Право, 2008. Битяк Ю.П., Воронова Л.К., Гетьман А.П., Грошевой Ю.М., Закалюк А.П., Комаров В.В., Кузнецова Н.С.,
Онищенко Н.Н., Петришин А.В., Погребной А.А.
Том 1. Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України. — 728 с.
Том 2. Конституційні засади правової системи України і проблеми її вдосконалення. — 576 с.
Том 3. Цивільно-правові науки. Приватне право. — 640 с.
Том 4. Методологічні засади розвитку екологічного, земельного, аграрного та господарського права. — 480 с.
Том 5. Кримінально-правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю в Україні. — 840 с.