Пенітенціарна система, тобто те, що узагальнено називають місцями позбавлення волі, походить від латинського poenitentia — покаяння. Виходячи з первинного задуму, злочинець, засуджений до позбавлення волі, зазнає ув’язнення не з метою покарання (воно є лише засобом), а для можливості здійснити покаяння. На території України найбільше поширеним закладом для подібного покаяння є виправна колонія. Усього їх 134.
Виправна колонія — щось на кшталт маленького містечка чи селища міського типу, яке до пори до часу не можна залишити за власним бажанням. «Мешканців-ув’язнених» у середньому близько тисячі. Є власна інфраструктура, місця відпочинку та праці. Є сусіди і свари, пересуди й чутки, думки й опоненти, а також — куток зі стендами наочної агітації і... вибори. Чинне виборче законодавство передбачає, що ув’язнені, яких на сьогодні в Україні близько 130 тисяч, беруть участь у виборах центральних органів влади. У колонії створюють спеціальну виборчу дільницю. Вона забезпечує реалізацію права голосу лише в’язням однієї колонії.
Як правило, активність такого електорату стовідсоткова або близька до неї.
За попередніми результатами голосування, «Гран-прі» від в’язнів отримав у колоніях України Блок Юлії Тимошенко, друге місце посіла Партія регіонів, а третє — «Наша Україна». Власне, у межах України «тюрма» і «воля» вибрали для себе тих самих переможців, тільки місця між ними розподілені по-різному. В окремих регіонах ситуація, щоправда, виявилася іншою.
Спеціальна виборча дільниця №138, створена в одній із колоній Тернопільської області: 56 відсотків голосів на підтримку Блоку Юлії Тимошенко, 8 відсотків — на підтримку Партії регіонів. Спеціальна виборча дільниця №20, в іншій колонії, але все в тій же Тернопільській області: 75 відсотків — Партія регіонів, 7 відсотків — Блок Юлії Тимошенко. Приклади настільки разючої розбіжності в результатах голосування в’язнів у межах одного регіону можна помітити й у Херсонській області, і Полтавській, і Дніпропетровській, і Запорізькій, і кількох інших регіонах. Результати голосування в тих же регіонах на виборчих дільницях «звичайних», не розташованих в установах із виконання покарань, якщо і коливаються на користь тієї чи іншої партії (блоку), то шкала цих коливань, як правило, вимірюється відсотками, але не десятками відсотків!
Немає підстав для поширених припущень, що причиною настільки кардинального «розшарування» думки «в’язнів-земляків» з приводу бажаного складу парламенту явився «адміністративний» чинник. Міжнародна правозахисна організація «Міжнародне товариство прав людини — Українська секція» у рамках програми «Громадянське суспільство і вибори-2006...», фінансована канадсько-українським фондом «Демократичної інституції та практики», направила в заклади з виконання покарань своїх представників-спостерігачів. Представники даної громадської організації здійснювали спостереження за ходом голосування і підрахунку голосів у 57 колоніях із 134 існуючих на території України. Переважна більшість із правозахисників, які відвідали виправні колонії, встановили: «Грубих порушень виборчого законодавства не зафіксовано».
Були, втім, і окремі випадки порушень, із якими зіткнулися спостерігачі. У деяких колоніях не вистачило бюлетенів, в інших виявилося з надлишком. У Черкаській області спеціальна виборча дільниця №122, створена в колонії, недоотримала 41 бюлетень, а виборча дільниця №123 — 62. От і виявилося, що політична самосвідомість 103 ув’язнених Черкаської області не знайшла свого втілення у вигляді пташки на виборчому бюлетені в зв’язку з їхнім дефіцитом. У Дніпропетровській області, навпаки, було відзначено «перенасичення» в’язнів бюлетенями: спеціальна виборча дільниця №143 — 181 зайвий бюлетень, спеціальна виборча дільниця №144 — 585 зайвих бланків для голосування!
Подібні порушення, які є винятком і, власне, певною статистичною формальністю, неможливо розглядати як чинник, який визначив результати виборів, у тому числі — і «різноголосся» колоній, розташованих в одній і тій же області. Тим більше, зазначені факти ніяк не можуть мати стосунок до настільки високого, майже 100-відсоткового, ступеня активності в’язнів на виборах. Що ж тоді зумовлює настільки незвичні факти, характерні для голосування виборців-в’язнів? Може, те, що для в’язнів вибори — свято свободи.