Посівні площі Дніпропетровщини розляглися майже на 2,5 мільйона гектарах. Валовий збір ранніх зернових, вирощених нинішнього року, за словами глави облдержадміністрації Миколи Швеця, становив 1 млн. 584 тис. тонн плюс 425 тисяч тонн соняшнику, що, з огляду на показники рекордних років, свідчить про величезні резерви. У цьому році озимі буде засіяно на 570 тис. га, що обіцяє в наступному солідну добавку до врожаю.
На «останках» колгоспів, що почили в бозі, добігає кінця на Дніпропетровщині процес реформування АПК. Реформували вже понад дві третини сільгосппідприємств. Замість колишніх КСП створено 306 товариств з обмеженою відповідальністю, 40 агрофірм і ВАТ, 60 приватноорендних підприємств, 150 фермерських господарств і 41 сільгоспкооператив. Така ломка не могла не породити бажання половити «рибку в каламутній воді». При цьому економічна злочинність на селі набула іншого забарвлення, ніж у попередні роки.
— Якщо раніше переважали еле-ментарні крадіжки продукції, — говорить начальник управління державної служби з боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) у Дніпропетровській області полковник міліції Анатолій Сипко, — і до відповідальності притягали матеріально відповідальних осіб, то тепер переважають особи посадові, які засідають у керівних кріслах.
Рівень злочинності в АПК перевищив карні діяння у сферах приватизації (370 фактів) і зовнішньоекономічної діяльності (280).
За одинадцять місяців реформування АПК у Дніпропетровській області виявлено і покладено край 422 злочинам, у тому числі 178 розкраданням державного та колективного майна, 34 із яких — в особливо великих розмірах. Виявлено 13 фактів хабарництва і шість фактів розкрадання бюджетних коштів. Зараз до кримінальної відповідальності за скоєні злочини притягуються 547 чоловік, із яких 347 — керівники сільгосппідприємств.
«Мертві душі»
Реформування АПК дало поштовх кримінальній лихоманці, що «заразила» керівників сільських владних установ. Їхні шахрайські вчинки в тандемі з головами колгоспів завдали сільгосппідприємствам області матеріальних збитків на суму понад 8 мільйонів гривень. Голова Преображенської сільради щедро наділяв державними актами на землю... небіжчиків. Його колега Володимир Фоменко з Зайцівської сільради Синельниківського району вніс до списків свого КСП фахівця з землевпорядкування Олену Логвиненко, яка отримала земельний пай площею 7 га. Та й сам Володимир Іванович теж не забув отримати сертифікат на землю.
Слід сказати, що посадові особи сільрад у період реформи, не завдаючи собі клопоту дотриманням законів, пустилися берега остаточно. Голова Мар’янівської сільради незаконно оформляв оренду землі, його колега з сусіднього району «підмахував» такі самі липові договори. Не відставали від своїх керівних побратимів голова Вільненської сільради Синельниківського району (незаконно отримав сертифікат на землю), фахівці-землевпорядники деяких сільрад Апостолівського й Криворізького районів теж записали собі по паю. Клавдія Мельничук, фахівець із питань землевпорядкування Ленінської сільради Апостолівського району, «влаштувала» реєстрацію договорів оренди землі людям, давно «прописаним» на місцевому цвинтарі. Що характерно, жодна з перерахованих вище осіб, окрім накладання штрафів, покарана не була.
Усіх переплюнув голова КСП «Колос» Павлоградського району, який вирішив не скривдити земляків, але тих, котрі давним-давно роз’їхалися по містах і селах країни. Щоправда, ці громадяни про виділення їм сертифікатів на земельні паї вартістю 1 млн. 20 тис. грн. ні сном ні духом не відали.
Усушка-утруска
Власне кажучи, привласнення земельних сертифікатів чи їх незаконна видача («лише» 15 зареєстрованих злочинів при розподілі земельних паїв на суму 2 млн. 580 тис. грн.) — дрібниця, порівняно з масштабами творчо-кримінальної діяльності заповзятливих голів КСП. Прикладів, як казав відомий кіт Матроскін, «ну просто завались». Голова КСП «Комінтерн» при розпаюванні землі та поділі майна занизила балансову вартість сільгосптехніки рідного колгоспу на 1 млн. 201 тис. грн. А потім передала трактори й комбайни до СП «Південне», де, зрозуміло, обійняла керівну посаду. У надміру підприємливого голови КСП «Промiнь» із Верхньодніпровського району апетит був більший. Він подав до райдержадміністрації неправильну виписку з протоколу загальних зборів, де йшлося про передачу всього майна та земельних угідь новозареєстрованому дочірньому підприємству (директором якого сам і був). Причому земельна площа була занижена на 196 га. До того ж він спробував «протягнути» у новостворену фірму два комбайни «Дон», чотири трактори «ЮМЗ», 100 тонн насіннєвої пшениці й півтонни цукру. Земельно-майновий «кусень» коштував майже 1 млн. гривень.
Взагалі, заниження балансової вартості основних та обігових коштів з метою їх розкрадання — явище досить звичайне. Приміром, керівник КСП «Заповіт Леніна» з Юр’ївського району разом із головбухом занизили вартість основних коштів колгоспу на 300 тис. грн., після чого передали їх у ЗАТ «Юр’ївське». Тонше діяв голова КСП «Зоря» з Магдалинівського району. Під його диктування було складено і завірено виписку з рішення загальних зборів колективу, де йшлося про передачу в районний земельний запас 285 га угідь вартістю 1 млн. 250 тис. грн., як таких, що не підлягають розпаюванню. Згодом ці ділянки тихо-мирно стали оброблятися теж у «Зорі», але вже ТОВ, що належить родичам хитрого екс-голови.
Дніпропетровщина входить до числа областей України, здатних забезпечити себе хлібом.
— Хоча для цього, — стверджує Анатолій Сипко, — їй потрібно щотижня 15,7 тис. тонн зерна. Сільгоспвиробники на елеватори та хлібоприймальні пункти після останніх жнив здали на збереження лише 53750 тонн зерна, тобто 5 відсотків від зібраного.
Решта зберігається в господарствах. Навіть не враховуючи скоригованих Анатолієм Олександровичем даних по врожаю зернових нинішнього року («не дотягує й до 1 млн. 200 тис. тонн»), неважко підрахувати, що закладеного в «засіки Батьківщини» не вистачить навіть на місяць. До того ж урожай-2000, за словами голови правління АТ «Днiпромлин» Миколи Комишанова, — «це в основному зерно 4-го, 5-го і 6-го класів. Таке зерно, наскільки я пам’ятаю, ніколи раніше не було продовольчим. Змолотити з нього борошно вищого гатунку чи зробити хорошу крупу практично неможливо...»
І без того незначні, сподіваюся — поки що, запаси зерна на дніпропетровських елеваторах розкрадаються. Вищезгаданий екс-голова КСП «Зоря» вже на посаді директора Бузівського елеватора без дозволу Фонду держрезерву погасив заборгованість свого підприємства 5100 тоннами зерна пшениці і насіння соняшнику на загальну суму 1 млн. 685 грн. Щоб компенсувати завдані державі збитки, довелося описувати і вилучати майно елеватора. «Скромніших» збитків — лише на 409 тис. гривень — завдав Фонду держрезерву директор ВАТ «Брагинівський елеватор», який самочинно відпустив фірмі «Сирена» 390 тонн пшениці.
— Грошова ситуація така, — вважає Микола Комишанов, — що місто (Дніпропетровськ) бере кредити для закупівлі газу. Тому запасу зробити (нинішнього року. — В.О.) не вдалося. Сьогодні ціна на пшеницю висока, але ще терпима. До весни, гадаю, тонна пшениці коштуватиме далеко за 900 гривень. Чимало млинкомбінатів уже відчувають фінансові труднощі не тільки в Україні, а й у нас — немає обігових коштів, щоб закупити зерно для переробки...
Високу ціну на зерно провокують високі банківські кредити, надані сільгосппідприємствам на закупівлю посівного матеріалу, ПММ, міндобрив та сільгосптехніки.
Загалом, на думку Анатолія Олександровича, потрібне вдосконалення механізму держконтролю за діяльністю приватизованих сільгосппідприємств:
— Зараз практично не існує координації сівозміни. Необхідно нормативно розширити права й обов’язки ФДМ, управління земельних ресурсів з відстежування цієї ситуації і можливості впливати на неї. У разі грубих порушень правил дотримання сівозміни, що призводять до виснаження земель, різкого зменшення родючості грунтів, слід передбачити можливість вилучення земельних ділянок у фонд держави... До того ж отримані земельні паї передаються в спадщину або в оренду будь-якій особі, яка запропонувала прийнятну ціну, внаслідок чого може змінитися цільове призначення земельних ділянок, знизитися врожайність. Тому необхідно законодавчо закріпити обов’язки власників землі з умов використання, збереження якісного стану земельних угідь та їх цільового призначення.