Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №13165-2 про перевірку декларацій доброчесності суддів, який передбачає низку змін до деяких законів України. На засіданні 9 червня за нього проголосували 242 народні депутати.
«Це теж вимога Ukraine Facility та пункт плану Качки-Кос. Прийняття розблоковує понад 300 млн євро від ЄС. Дедлайн сплив ще рік тому, в ІІ кварталі 2025-го», - нагадав народний депутат Ярослав Железняк.
Голова комітету з питань правової політики Денис Маслов запевнив, що в законопроєкті, який раніше критикували активісти, «зберегли баланс між підзвітністю та гарантіями незалежності суддів, а також виконали вимоги Ukraine Facility».
Депутати подали кілька сотень поправок до законопроєкту, однак левову частку із них профільний комітет відхилив, а народні обранці не підтримали у залі парламенту.
Буквально минулого тижня законопроєкт розкритикували правники фундації DEJURE. Там зазначили, що нова редакція законопроєкту не вирішує головну проблему — відповідальність за умисну брехню в декларації.
Згідно з ухваленим законопроєктом судді більше не зобов’язані підтверджувати відповідність рівня життя офіційним доходам. Автори законопроєкту вважають, що цим має займатись виключно Національне агентство з питань запобігання корупції.
Із декларацій прибрали питання про порушення присяги, втручання у правосуддя, люстраційних заборон та рішень щодо учасників протестів під час Революції Гідності. Навіть якщо суддя приховає їх під час конкурсу, це навіть не вплине на його оцінку.
Відповідальність за порушення декларації настане лише тоді, коли неправдиві дані в декларації доведуть у суді.
На перевірку даних у ВККС передбачено лише шість місяців, після чого інформація про можливі порушення автоматично вважатиметься «непідтвердженою».
ВККС також втрачає можливість включати до декларації інші твердження, потрібні для перевірки доброчесності судді, як от питання про відвідини РФ. Додатково заборонено перевіряти інформацію від анонімних заявників.
Із механізму випадає перевірка тверджень про родинні зв’язки. Тобто інформацію про родичів судді на посадах просто залишать без належної перевірки.
І що важливо, для більшості питань законопроєкт передбачає звітний період лише за один рік.
У матеріалі «Крок вліво, крок назад: шість ударів по реформі правосуддя» Михайло Жернаков і Ольга Ковальська проаналізували шість напрямів, де Україна замість руху вперед у сфері правосуддя отримала відкат. Чому це стало можливим — і чи є шанс розвернути систему читайте у матеріалі.