UA / RU
Підтримати ZN.ua

Палата з розгляду інвестиційних спорів: поступ назустріч інвесторам чи чергова порція популізму?

На міжнародній конференції YES, яка пройшла минулого тижня в Києві, прозвучала досить цікава ідея щодо покращення інвестиційного клімату України. Генеральний прокурор Ю.Луценко висловив пропозицію, що в Україні необхідно створити спеціальну палату при Вищому господарському суді, яка займатиметься виключно спорами, де однією із сторін виступатиме суб'єкт інвестиційної діяльності.

Автор: Андрій Ярмольський

На міжнародній конференції YES, яка пройшла минулого тижня в Києві, прозвучала досить цікава ідея щодо покращення інвестиційного клімату України. Генеральний прокурор Ю.Луценко висловив пропозицію, що в Україні необхідно створити спеціальну палату при Вищому господарському суді, яка займатиметься виключно спорами, де однією із сторін виступатиме суб'єкт інвестиційної діяльності.

Сьогодні міжнародними угодами та національним законодавством закріплено, що у разі вирішення інвестиційних спорів у суб'єкта інвестиційної діяльності є можливість вирішити спір як на національному рівні, так і на міжнародному шляхом подання заяв до міжнародного комерційного арбітражного суду та Морської арбітражної комісії.

Ідея ж генпрокурора полягає у створенні в Україні аналога міжнародного комерційного арбітражу, який буде складатися із вузькоспеціалізованих суддів, які займатимуться лише інвестиційними спорами. Швидше за все, суддям висуватимуться вимоги володіти англійською мовою та мати відповідні знання у сфері міжнародного приватного права. Створення такої палати має стати своєрідним месиджем інвесторам, що держава прагне більш якісно дбати та захищати їхні інтереси.

Якщо провести паралелі з міжнародним комерційним арбітражем, то зазначена палата покликана вирішити такі проблеми, як затягнутий час розгляду, проблеми тлумачення норм міжнародного приватного права, специфічність інвестиційних спорів, неефективна процедура виконання судових рішень, а також неналежна правова підготовка суддів. Введення ж такої інвестиційної палати здатне розв'язати всі перелічені вище проблеми, оскільки швидкість вирішення спору, зрозумілість процедури розгляду та неможливість оскаржити рішення є тими факторами, які роблять його зручнішим для інвесторів.

Водночас виникає ряд юридичних запитань до реалізації вказаної ідеї. По-перше, правове становище зазначеної палати у вертикалі судової гілки влади. По-друге, це проблема конкуренції інвестиційної палати та судів загальної юрисдикції, які мають повноваження на вирішення такого роду спорів. У пропозиції генпрокурора України жодним чином не деталізовано, чи позбавляються господарські суди повноважень вирішувати вказані спори. По-третє, поки що абсолютно не зрозуміло, чи позбавлятиметься суб'єкт господарювання права ініціювати розгляд спору в міжнародному комерційному арбітражі.

На особливе застереження заслуговує зауваження Юрія Луценка, що вказана палата розглядатиме спори не тільки іноземних, а й внутрішніх інвесторів. Цікавість полягає в тому, що особа, яка вклала у статутний капітал новоствореної юридичної особи навіть 100 грн, уже вважається інвестором. У такому разі розгляд справ у цій палаті перетвориться на розгляд справи у звичайному господарському суді. Тому доцільніше було б, аби ця палата розглядала спори і захищала інтереси виключно іноземних інвесторів, а інтереси внутрішніх захищалися у загальному порядку.

Оскільки заява Юрія Луценка позбавлена належної конкретики, пропонується визначити повноваження цієї палати у такому ключі. Доцільно, аби палата перебувала на рівні Верховного суду разом з іншими палатами. Крім того, необхідно позбавити повноважень господарські суди розглядати інвестиційні спори, де суб'єктом виступає іноземний інвестор. Що ж стосується внутрішніх інвесторів, то розгляд інвестиційних спорів залишиться без змін. Таким чином, можна мінімізувати вплив зацікавлених осіб на місцевому рівні та забезпечити її незалежність від інших інстанцій. Крім того, недоцільно позбавляти іноземних суб'єктів можливості звернутися до міжнародного арбітражу. А тому варто встановити таке правило: якщо стороною у спорі виступає держава, зазначений спір розглядається виключно у цій палаті з розгляду інвестиційних спорів. Для всіх інших випадків сторони мають можливість погодити й іншу підсудність.

За такого підходу в Україні почне функціонувати власний арбітражний суд, який складатиметься із суддів-фахівців міжнародного приватного права. Розгляд справи відбуватиметься за принципами розгляду справ міжнародним комерційним арбітражем, однак з більшими повноваженнями суддів, зокрема щодо можливості витребувати докази, забезпечити явку учасників процесу. А тому тільки поєднання державних гарантій з можливістю швидкого та кваліфікованого вирішення спорів дасть можливість поліпшити інвестиційну привабливість України в очах міжнародних інвесторів.

Андрій Ярмольський, адвокат, керівник юридичного блоку компанії з обслуговування іноземних інвестицій Investment Service Ukraine