Міжнародний карний трибунал зі злочинів проти людяності діятиме на постійній основі. З 1 липня Римська угода, вироблена ще 1998 року, набере чинності, оскільки загальна кількість підписів під документом досягне необхідного числа — 60.
Досі існували лише окремі трибунали щодо окремих злочинів проти людяності чи військових злочинів. Останній приклад — суд над колишнім президентом Югославії Слободаном Мілошевичем. Передбачається, що постійно діючий трибунал стане судом останньої інстанції і заслуховуватиме справи, які не можуть бути розглянуті в самих державах, де скоєно злочини.
Серед 10 держав, представники яких поставили свої підписи під документом під час спеціальної церемонії в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, — Боснія, Камбоджа, Ірландія, Монголія та Румунія. США — одна з країн, які відмовляються підписувати договір. Вашингтон побоюється, що у разі його ратифікації військовослужбовці США можуть бути притягнуті до відповідальності в «невиправданих випадках».
До юрисдикції суду не входитиме розгляд злочинів, скоєних у минулому. Основна надія, яку пов’язують зі створенням суду, — це те, що його існування буде стримуючим чинником для майбутніх диктаторів, членів їхніх урядів та армій. Суд отримає право розглядати злочини, вчинені на території держав, які ратифікували договір, злочини, вчинені громадянами цих країн, а також у тому разі, якщо справа передається на розгляд за рішенням Ради безпеки ООН.
Існують побоювання, що при створенні суду буде поставлено під сумнів його представництво за географічним принципом і що домінуючі позиції займуть західні країни. Поки що договір про створення суду ратифікували лише окремі азіатські країни і не підписала жодна арабська держава. Ця обставина може позначитися при виборі суддів та прокурора суду, який, ймовірно, розпочне свою роботу на початку 2003 року.